Культура мовлення – це духовне обличчя людини. Культура мовлення свідчить про загальний розвиток особистості, про ступінь прилучення її до духовних надбань усього людства. Отже, мова – інтелектуальний портрет людини. І якщо зовнішній портрет можна змінити за допомогою одягу, макіяжу, то з мовним – набагато складніше…
Культура ділового спілкування
Культура людського спілкування – це частка загальної моральної культури особистості. Відсутність її – свідчення бездуховності людини. Ще мудрий Езоп довів, що наше слово – це і найкраще, що є в розпорядженні людини, і найгірше, чим вона володіє. Нині проблема культури спілкування набуває як ніколи великого значення. Відбувається становлення нашої держави, розвиваються міжнародні та міжособистісні зв’язки з різними країнами світу. З огляду на це визначальною стає для нашого суспільства проблема вміння спілкуватись як на чисто побутовому, так і на офіційному та діловому рівнях.
Культура ділового спілкування – майстерність живого діалогу в діловій сфері, що засвідчує здатність комунікантів (учасників комунікації) зацікавити співрозмовника, ввести його у світ власних почуттів і переживань, переконати у правоті власної позиції. Культура ділового спілкування є невіддільною частиною загальної культури людини. На сьогодні вагомого значення в сучасному світі набуває вміння зав’язувати ділові відносини та підтримувати їх. Головне, чим повинна керуватися ділова людина, – професіоналізм. Стати професіоналом складно, але можливо. Розпочати потрібно з ділових паперів.
Ділові папери
Знай, папери в житті – не хмари
І не плід канцелярій нудних:
Ділові необхідні папери
У стосунках людей ділових.
Бо спілкуються люди й народи,
А де ж досвіду візьмеш ти, де?
Різні є торговельні угоди,
Міжнародні контракти й т.д.
У стосунках бувають моменти:
Виникає чи сумнів, чи спір, –
На сторожі стоять документи:
Зобов’язання чи договір.
В канцелярію йди діловодства,
Любий друже, Михась чи Андрій,
Якщо хочеш засвоїти мову
У частині її діловій.
Д. БІЛОУС
Уміння складати ділові папери, вдумливо читати їх, правильно розуміти –обов’язок кожної сучасної людини, а обов’язок учителя – навчити дітей вправно орієнтуватися в сучасному світі ділових відносин.
У школі учні з перших класів знайомляться з діловими паперами, вчаться ними користуватися, не називаючи при цьому терміни «ділові папери», «документи». Школярі вчаться підписувати зошити та щоденник, писати розклад і записувати домашнє завдання, датувати класні й домашні роботи. У початковій школі підписують конверти з адресою та пишуть лист до бабусі, вчаться складати привітання, запрошення, оголошення, інформаційне повідомлення. У старших класах знайомляться з інструкціями (технікою безпеки на уроках хімії, фізики; правилами користування різними приладами та речовинами тощо), вчаться складати заяву, автобіографію, дискусійну замітку, звіт, рішення та його проект, протокол, план роботи, розписку, доручення. Також учні засвоюють основи усного ділового мовлення (бесіда, звіт, повідомлення, диспут, спілкування з учителем).
Перспективи розвитку профільного навчання в системі освіти сприяють виділенню особливої ролі мови як предмета вивчення і як предмета навчання в загальноосвітніх школах. Підготовка учня до вибору та здобуття професії припускає прищеплення йому навичок оформлення ділових паперів як частини культури усного та письмового спілкування, яке може реалізуватися успішно тільки засобами мови та засвоєнням її особливостей.
Програмою з української мови передбачається вивчення ділових паперів у кожному класі. Так, у п’ятому класі учні знайомляться зі стилями та типами мовлення, сферами їх використання, загальними ознаками та основними видами. Першим документом, який вони вивчають, є «Лист». Вивчаючи теоретичні відомості, діти опановують реквізити «Адреса відправника», «Адреса одержувача».
У шостому класі школярі повторюють знання про стилі мовлення та більш детально знайомляться з офіційно-діловим стилем. Вони вчаться розпізнавати його серед інших, визначають мовні засоби, характерні для цього стилю. За програмою шестикласники знайомляться з «Планом роботи» та «Оголошенням».
У сьомому класі учні вивчають два документи: «Розписку» та «Доручення». Це складніші документи, які стосуються матеріальної сторони життя людини.
Восьмикласники знайомляться з такими видами ділових паперів, як «Протокол» та «Витяг із протоколу». Вивчають структуру цих документів та вимоги до їх побудови.
Перед учнями дев’ятого класу постає складний вибір: продовжити навчання у школі чи почати опановувати професію. Для вступу до всіх навчальних закладів потрібно підготувати пакет документів, а тому до програми з української мови включені «Заява», «Автобіографія», «Анкета».
Учні десятого класу на уроках української мови знову повертаються до розгляду таких документів, як «Лист» і «Доручення», але на цьому етапі школярі розглядають вже не просто листи друзям чи родичам, а «Офіційні листи», які слугують засобом розв’язання проблем, що виникають у спілкуванні між установами, приватними особами. Під час вивчення «Доручення» учні розглядають такі його види: особисті, офіційні, платіжні. Також вони дізнаються про те, що деякі документи потрібно засвідчувати нотаріально та завіряти печаткою.
Чотири документи розглядаються в одинадцятому класі: «Звіт про виконану роботу», «Протокол» (складний), «Витяг з протоколу», «Автобіографія» («Резюме»). Ці ділові папери використовуються в установах, організаціях, тобто в трудових колективах. Так майбутні випускники зможуть підготуватися до дорослого життя, адже необхідність складати різні ділові папери виникне відразу ж, тільки-но вони закінчать школу. У самостійному житті їм необхідне буде вміння писати заяву, автобіографію, доручення, розписку, адресу на поштових конвертах, заповнювати анкети, бланки.
Документ як основний вид офіційно-ділового стилю
Ще Цицерон, великий оратор стародавнього світу, говорив: «Не для всякого суспільного становища, не для всякої посади, не для всякого ступеня впливовості людини, не для всякого віку, так само як не для всякого місця й моменту, однаково придатний той самий стиль; але в мовній діяльності, як і в житті, слід завжди розуміти, що саме доречно: це залежить і від суті справи, про яку йдеться, і від того, хто говорить і хто слухає».
З роками, від століття до століття, від епохи до епохи змінюються мовні стилі. Ряд термінів і слів виходять з ужитку і виникають нові, а ті, що лишаються, змінюють своє значення. Тому стиль ділової мови на сучасному етапі відрізняється від стилів попередніх років.
Офіційно-діловий стиль – це функціональний різновид мови, який використовується для спілкування у державно-політичному, громадському й економічному житті, законодавстві, у сфері управління адміністративно-господарською діяльністю. Він має підстилі: інформаційний, дипломатичний, законодавчий, адміністративно-канцелярський. Офіційно-діловий стиль – це мова ділових паперів: розпоряджень, постанов, заяв, автобіографій, протоколів, наказів, розписок та ін. Ним написані найважливіші документи, в яких відбивається історія народу.
Основним видом писемного ділового мовлення є документ. Це діловий папір, оформлений у заведеному порядку, що фіксує та передає інформацію, підтверджує її достовірність та об’єктивність і має відповідно до чинного законодавства юридичну силу. Документ повинен містити конкретні, реальні відомості, пропозиції чи вказівки та відповідати таким вимогам:
— бути виданим повноважним органом або особою, яка відповідає своїй компетенції;
— не повинен суперечити Конституції, чинному законодавству;
— повинен бути складений за встановленою формою, відредагований і оформлений відповідним чином.
Тренувальні вправи й вимоги до ділових паперів
- Правильно й у певній послідовності розміщувати реквізити документа.
- Текст викладати від третьої особи: комісія ухвалила…, ректорат клопочеться…. Від першої особи викладаються заяви, автобіографії, службові записки, накази…
- Не вживати образних висловів, емоційно забарвлених слів і синтаксичних конструкцій.
- Уживати стійкі (стандартизовані) сполучення типу: відповідно до, у зв’язку з, згідно з метою, в порядку.
- Уживати синтаксичні конструкції типу: доводимо до Вашого відома, що; нагадуємо Вам, що; підтверджуємо з вдячністю; у порядку надання матеріальної допомоги; у порядку обміну досвідом; у зв’язку з вказівкою; відповідно до попередньої домовленості; відповідно до Вашого прохання.
- Дієприслівникові звороти вживати на початку речення: Враховуючи…, Беручи до уваги…, Розглянувши…, Вважаючи….
- Уживати мовні засоби, що відповідають нормам літературної мови та зрозумілі для широкого кола читачів.
- Уживати прямий порядок слів у реченнях: підмет – перед присудком; означення – перед означуваним словом; додатки – після керівного слова; вставні слова – на початку речення.
- Щоб не виявляти гостроти стосунків з партнером, слід замінити активну форму дієслова на пасивну: вами ще не дана відповідь…. Якщо ж важливо вказати на конкретного виконавця, то слід вживати активну форму: комісія підтверджує…, університет не гарантує….
- Уживати інфінітивні конструкції: створити комісію…, затвердити пропозицію…
- У розпорядчих документах слід вживати дієслівні конструкції у формі наказового способу: наказую, пропоную.
- Використовувати скорочення слів, складноскорочені слова й абревіатури, які пишуться у діловодстві, за загальними правилами: р-н, обл., км, напр., канд. філол. наук.
- Числівники писати цифрами, за винятком грошових документів (рахунок, розписка, доручення).
- Надавати перевагу простим реченням. Використовувати форми ввічливості за допомогою слів: шановний, високошановний, вельмишановний…
- Особовий займенник Ви як форму ввічливого офіційного звертання до однієї особи писати з великої літери.
Ділові папери від Дмитра Білоуса
Заява
Директору сьомої середньої школи
від учнів Шпака Миколи,
Зінчука Ярослава, Шевчук Парасі,
що вчаться в дев’ятому класі
Заява
Доводим до Вашого відома,
що в екскурсію ми не їдемо.
Бо час нам потрібний улітку
для деякого підробітку.
Просимо внесені кошти
повернути через послуги пошти.
(Підписи)
Розписка
Я, директор школи села Веселий Кут,
Іван Васильович Карабут
одержав від Майсківської Тамари
відповідні товари шкільні:
дитячі санчата (одні),
бутси і кеди (чотири пари),
шахи, фляги, транспортири
(по чотири).
(Підпис)
Доповідна записка
До директора школи
Петра Ілліча Дениска
Доповідна записка
Я, учень 9-го класу Назарій Кушнір,
доповідаю,
що районний шаховий турнір
для нашої школи пройшов успішно.
Є два переможці: Василь Вовчок
й Олесь Бичок набрали по дев’ять очок.
Але особливо втішно,
що нашому учневі Штепі Григорію
надано четверту шахову категорію.
Додаю подяку клубу «Золота тура»,
котрий зичить Вам і школі щастя і добра.
(Підпис)
Пояснювальна записка
До директора школи
Петра Ілліча Дениска
Пояснювальна записка
Я, учень 8-го класу «А»
нашої школи Василь Сова,
два дні пропустив у школі,
але не зі своєї волі.
Бабуся безсила з нашої рідні
мене попросила зостатись на ці дні.
Отож прошу врахувати,
що я помагав бабі Марусі:
носив їй дрова до хати,
тепер, каже, тепло, як у вусі.
(Підпис)
Що таке замітка?
Заміткою захоплений,
сам добре знаєш ти:
це стислий запис, зроблений
для певної мети.
Думки чи спостереження
для вчинків і для дій –
для довшого збереження
у пам’яті людській.
Статейка до газети,
що пишем ми незрідка.
Та знаєш сам про це ти –
це, власне, теж замітка.
Протокол
Хай думок не кожен порух,
Та чи єдність, чи розкол, –
Все, що відбулось на зборах,
Вам розкаже Протокол.
Склад президії, присутні
(кількість їх), порядок дня.
Основні думки присутні –
План, конкретні завдання.
Що зробив наш осередок
(все важливе, непросте).
Слухали: про те-то й то-то,
Ухвалили: те-то й те…
Протоколи ще бувають
Дещо схожими на акт,
Документ, який складають
Про подію, певний факт.
Між державами угоди
Про кордон чи про футбол, –
Підписали на нараді
І складали – Протокол.
Оксана ІВАСІВА, вчитель української мови та літератури Кам’янської середньої школи № 2.