ЗА СПРАВУ – З ЕНЕРГІЄЮ!
Нині важко переоцінити результати діяльності енергетиків. Тому щорічно 22 грудня в Росії, Україні, Білорусі та інших країнах СНД відзначають День енергетика – професійне свято тих, хто обслуговує енергетичні системи, виробляє таку необхідну людям енергію. Святкують і в ПМР.
Цього року Президент республіки Вадим Красносельський, Голова Верховної Ради Олександр Коршунов і Голова Уряду Олександр Мартинов тепло привітали наших енергетиків. «Енергетичний сектор, який є основою енергобезпеки, надійно забезпечує життєдіяльність усіх галузей економіки Придністров’я», – зазначив у своєму посланні Глава держави. Він наголосив, що робота енергетиків важка і дуже важлива для нашої держави, адже результати цієї роботи допомагають розв’язувати нагальні економічні завдання і забезпечувати теплом та електрикою соціальні установи, будинки та квартири придністровців. «Висловлюю подяку ветеранам галузі за їхню багаторічну творчу працю, за передачу неоціненного досвіду молодим колегам. Бажаю вам, шановні працівники та ветерани енергетичної галузі, міцного здоров’я, щастя та добробуту!» – сказав Вадим Красносельський.
«Нинішній рік для працівників галузі – ювілейний. Рівно 100 років тому прийняли державний план електрифікації Росії, знаменитий ГОЕЛРО, – підкреслив Олександр Коршунов. – Він став символом цілої епохи, відправною точкою у створенні системи вітчизняної електроенергетики й одночасно першою довгостроковою та науково обґрунтованою програмою розвитку національної економіки. Ваша праця заслуговує особливої поваги та вдячності. Високі напруги, цілодобовий графік роботи й підвищена відповідальність – все це доля по-справжньому мужніх, відданих своїй справі людей».
«Для нашої економіки підприємства цієї найважливішої галузі відіграють ключову роль. Їх діяльність гарантує енергетичну та фінансову безпеку ПМР, розвиток бізнесу і впевнену працю державного сектору. Стабільність нашої республіки в надійних руках колективів енергетичних підприємств. Кожного з вас відрізняє найвищий професіоналізм і відповідальне ставлення до справи. Ваша компетентність забезпечує успішне розв’язання поставлених завдань, здійснення технічного переозброєння, допомагає освоювати сучасні технології, впроваджувати інновації, робити все для зміцнення позицій республіки», – йдеться у вітальному адресі Олександра Мартинова.
До 100-річчя плану ГОЕЛРО Придністровський республіканський банк (ПРБ) запровадив в обіг пам’ятні монети «100 років енергетичної галузі» з серії «Промисловість Придністров’я». Грошові знаки виконані з недорогоцінних металів. Їх номінал – 3 рублі, наклад становить 5 000 штук. У центрі монет на реверсі зображений елемент тираспольського пам’ятника першої електростанції Молдавії на тлі опор ліній електропередач. Нагадаємо, пам’ятні монети є грошовими знаками ПРБ, виступають засобом обігу та платежу на території Придністров’я і приймаються за їхньою номінальною вартістю.
100 РОКІВ ЯК ДАЛИ СВІТЛО
Символічно, що своє професійне свято енергетики відзначають у найкоротший день року – День зимового сонцестояння. Однак, вибір цієї дати не пов’язаний з особливостями річного циклу Землі, а ґрунтується на іншій – історичній даті. 22 грудня 1920 року VIII Всеросійським з’їздом був ухвалений знаменитий план ГОЕЛРО (план електрифікації Радянської Росії). Цей документ став першим планом розвитку економіки молодої соціалістичної держави. Він визначав не тільки розвиток енергетики, а й розвиток усього народного господарства: саме завдяки реалізації цього плану Радянська Росія стала економічно розвиненою державою. За великим рахунком, ГОЕЛРО – це план прискореного відновлення та індустріалізації країни.
В. І. Ленін, як великий ентузіаст електрифікації Росії, ще в 1901 році написав: «На цей момент, коли можлива передача електричної енергії на відстані, немає рівно ніяких технічних перешкод для того, щоб скарбами науки й мистецтва, століттями скупченими, користувалося все населення, розміщене більш-менш рівномірно по всій країні». І це пророцтво ним було зроблене за багато десятиліть до появи телебачення, комп’ютерів та Інтернету!
Історія показала, що план цей успішно виконувався і навіть перевиконувався, завдяки чому вже у 30-ті роки СРСР перетворився на передову промислово розвинену державу. Ще за життя Володимир Ленін запросив відомого письменника-фантаста Герберта Уеллса приїхати в Росію через 10 – 15 років і подивитися, як виконується план ГОЕЛРО.
Уеллс приїхав у 1934 році й був вражений тим, що план був не просто виконаний, але і перевиконаний за багатьма показниками. «Лампочка Ілліча» не просто прийшла в сільську хату – вона її перетворила і наповнила якісно іншим вмістом. Потім уже на бойовищі радянський народ зумів приборкати «економічне диво» Гітлера, ставши переможцем у Другій світовій війні.
Тому в енергетиків цього року подвійне свято.
ЕНЕРГЕТИКА ПМР: МІЖ МИНУЛИМ І МАЙБУТНІМ
У Придністров’ї енергетика є однією з головних галузей народного господарства. На сьогодні енергетичний комплекс республіки – це система профільних підприємств, звідки беруть початок домашній комфорт і затишок, а також сили, що приводять у рух різні виробництва. Від того, наскільки стабільно і безперебійно працює промисловість, залежить рівень розвитку господарства держави та зростання добробуту її громадян.
Основу енергетичної системи ПМР складають: Молдавська ДРЕС (теплова електростанція), Дубоссарська ГЕС (гідроелектростанція), ТОВ «Тиротекс-Енерго» (когенераційна електростанція), ДУП «Єдині розподільні електричні мережі», ДУП «ГК Дністеренерго», а також високовольтні й низьковольтні ЛЕП.
Молдавська ДРЕС входить до групи Інтер РАО ЄЕС (російської енергетичної компанії) та є однією з найбільших теплових станцій подібного типу у Європі. Вона забезпечує електроенергією Придністров’я, Молдову, Україну. Потенційно може передавати електроенергію в країни Євросоюзу. Станція як генеруючий вузол є невіддільною частиною єдиної енергосистеми Молдови та України.
Дубоссарська ГЕС – первісток великої електрифікації Молдавії. Основне призначення станції – вироблення електроенергії, регулювання стоку річки Дністер під час паводків. Її головні завдання – надійне і безперебійне енергопостачання, що забезпечує розвиток економіки та соціальної галузі республіки, в тому числі крім енергопостачання, – зрошування, водопостачання і розвиток рибальства.
«Тиротекс-Енерго» – це три міні-ТЕЦ, що належать текстильній компанії «Тиротекс», на яких виробляється як електрична, так і теплова енергія. Електрична використовується у промисловому виробництві, а теплова – на потреби теплопостачання. Така енергетика називається когенераційною (комбінованою генерацією електроенергії й тепла). Споживачами енергії, що виробляється «Тиротекс-Енерго», є понад тридцять підприємств і організацій ПМР.
ДУП «ГК Дністеренерго» здійснює управління енергетичним комплексом республіки й забезпечує транспортування електричної енергії по мережах. З метою забезпечення паралельної роботи енергетичних систем ПМР і сусідніх країн підприємство організовує взаємодію з енергосистемами України та Молдови. ДУП «Єдині розподільні електричні мережі» забезпечує безперебійне електропостачання споживачів, підтримує на робочому рівні стан мереж та обладнання. Обслуговує 4 000 юридичних осіб та 244 000 побутових абонентів.
Придністровська енергосистема за роки свого функціонування виросла в потужний незалежний сектор, що постачає споживачів республіки всіма типами енергії.
ЗАЙВОЇ ЕНЕРГІЇ НЕ БУВАЄ
У 1977 році Семен Гроссу, тоді голова Ради міністрів Молдавії, направив до Міністерства енергетики СРСР документ «Про будівництво атомної електростанції на території МРСР», у якому просив розглянути питання про включення в перспективний план розвитку галузі до 1990 року розміщення атомної електростанції на території Молдавської РСР.
Молдавська АЕС у місті Григоріополь була спроектована в 1980 році, 1984-го був закладений перший камінь. Тоді ж почалися попередні роботи з очищення місцевості. Котлован, заповнений водою, між Григоріополем і селом Дороцьке (з напівруїнами адміністративної будівлі) є там і досі. Перший енергоблок Молдавської АЕС планувалося запустити вже в 1993 році (трохи південніше Кургану Слави м. Дубоссари, розташованого між селами Дороцьке і Дзержинське). Планувався запуск усього чотирьох енергоблоків:
1-й – між селом Дороцьке та містом Григоріополь (у 1993 році);
2-й – між селами Делакеу й Ташлик (у 1995 році);
3 й – між селами Бутор і Спея (у 1997 році);
4-й – між селами Красногірка та Малаєшти (у 1999 році).
Однак будівництво енергоблоків АЕС так і не почалося. Його заморозили після катастрофи на Чорнобильській АЕС у 1986 році. Повністю від будівництва атомної станції відмовилися лише після катастрофічного землетрусу у Вірменії в 1988 році. Від міжміської тролейбусної лінії Дубоссарська ГЕС – Григоріопольська АЕС, яку почали прокладати, залишилися тільки високі одноманітні стовпи ЛЕП, які витяглися в струнку рівно через кожні 10 метрів і красиво світяться вночі ліхтарями (від «круга» на в’їзді до Карантинської гірки в селі Дзержинське) на республіканській трасі Тирасполь – Рибниця.
Так Придністров’я залишилося без своєї ядерної енергетики. Однак нині наші фахівці покладають великі надії на «зелену» енергію – екологічно чистий продукт, що не забруднює навколишнє середовище шкідливими викидами (золою, шлаком, оксидами азоту, двоокисом вуглецю). Така енергія створюється за допомогою енергії сонця, вітру, тепла землі. Її ще називають малою енергетикою.
Перспективи використання такої енергії, особливо сонячної, у нас дуже сприятливі – наш регіон завжди вважався теплим і сонячним краєм. За розрахунками російських енергетиків, потенціал чистих джерел енергії в Росії (вітру, сонця, тепла землі) складають 25 % внутрішнього енергоспоживання. Оскільки структура споживчих підприємств у РФ і ПМР приблизно однакова, то можна припустити, що і в нашому регіоні цей потенціал може становити таку ж величину.
Влітку цього року завод «Електромаш» уже перейшов до активного розвитку технологій, спрямований на використання чистих джерел енергії та економію енергоресурсів. Він запустив виробництво сонячних водонагрівальних установок підвищеної продуктивності, які використовуватимуть на самому заводі для господарських потреб та забезпечення гарячою водою душових у цехах, а також продаватимуть населенню. Крім того, в червні на заводі реалізували ще один інноваційний проект: ввели в експлуатацію перший вітрогенератор. Він дає енергію світлодіодним ліхтарям, що освітлюють усю територію підприємства.
Нарешті, цього року на території «Електромашу» та за його межами встановили автономні вуличні ліхтарі. У світлий час доби вони накопичують енергію, акумулють ії через сонячні батареї, а вночі використовують для освітлення території. Ще одну таку автономну станцію вуличного освітлення завод встановив біля пішохідного переходу на столичній вулиці Сакрієра (поруч зі своєю прохідною). Дві аналогічні установки з’явилися в парку «Сонячний» в Октябрському мікрорайоні Тирасполя.
Тож можна з упевненістю сказати, що в Придністров’ї є всі можливості для здобуття зеленої енергії та розвитку інноваційної енергетики.
ЕНЕРГЕТИКА – СПРАВА СІМЕЙНА
Трудові династії – це неоціненне багатство кожного колективу. Про одну з таких відомих, сім’ю Шутикових, ми й розповімо. Її родоначальник, Ілля Шутиков, у першій половині 50-х років ХХ століття був начальником будівництва Дубоссарської ГЕС. Народився він у місті Слуцьку Білоруської РСР у робітничій сім’ї. Трудову діяльність почав рано. З 1920-го до 1931 року працював на будівництвах і підприємствах Білорусії. У 1935-му, закінчивши Ленінградський індустріальний інститут, трудився на будівництві низки великих гідроелектростанцій. У 1950 році його направили в Молдавську РСР на спорудження Дубоссарської ГЕС, яка під його керівництвом була зведена в найкоротші терміни.
Після здачі електростанції в експлуатацію Ілля Шутиков працював керівником тресту «Дубоссари ГЕСбуд», а в 1961 році йому було доручено будівництво тоді Кучурганської, а нині Молдавської ДРЕС. На жаль, закінчити його Ілля Афанасійович не встиг: 1963 року він передчасно помер.
Усі згадують його, як чесну і працьовиту людину, уважного і чуйного керівника, вмілого організатора. Двічі дубоссарці обирали його до Верховної Ради МРСР. Він був нагороджений орденами Леніна, Трудового Червоного Прапора, «Знак Пошани» та багатьма медалями. Добрий слід залишив Ілля Шутиков у пам’яті городян. Його ім’я вписане в Золоту книгу історії міста, увічнене в назві однієї з вулиць Дубоссар. Ще одна міська вулиця – Енергетиків – названа на честь усіх будівельників гідроелектростанції.
Справу всього життя Іллі Шутикова продовжили сини й онуки, його послідовники. Загальний внесок династії Шутикових в енергетичну галузь переступив століття і склав 142 роки. Іллю Афанасійовича досі пам’ятають і поважають у Дубоссарах.
У 2016 році придністровський письменник Олексій Бабін написав книгу про цю трудову династію, яку так і назвав: «Історія однієї трудової династії». Її мета – збереження пам’яті про минулі покоління енергетиків, їхню самовіддану працю, вірність обраній професії, наступність поколінь на прикладі однієї конкретної трудової династії. Величезну допомогу у створенні книги автору надали дубоссарські ветерани-енергетики: Іван Диба, Анатолій Ситник і Валентина Гмиренкова – дочка парторга будівництва Дубоссарської ГЕС, яка дбайливо зберігає у своєму приватному музеї документи й фотографії, пов’язані з будівництвом електростанції.
Дубоссари славляться своїми трудовими династіями енергетиків. Ось імена лише найбільш відомих родоначальників, які вписали славні сторінки в історію міста й електростанції: династії Іллі та Раїси Герман, Івана й Ізи Диби, Анатолія Ситника, Василя Єні, Костянтина Безногова, Миколи Загадайлова, Віктора Мішичева, Ярослава Гуменного. Це інженери-експлуатаційники, монтажники, техніки, енергодиспетчери, будівельники, які щодня здійснювали та здійснюють трудовий подвиг в ім’я прекрасного майбутнього для своїх дітей і онуків, для всіх нас. Ми повинні постійно пам’ятати, берегти й примножувати те, що створено з такою любов’ю нашими попередниками, й не втрачати цю сполучну нитку між минулим, сьогоденням і майбутнім.
Павло ОСТАПЕНКО.
Фото прес-служби Президента.