Наприкінці листопада до редакції української газети «Гомін» завітала заступник директора з науково-методичної роботи Республіканського українського теоретичного ліцею-комплексу Ірина Броніч.
Крім науково-методичної діяльності вона також викладає українську мову та літературу, пише підручники, перекладає наукові роботи фахівців ПДУ імені Т. Г. Шевченка, робить свою сім’ю щасливою, а будинок затишним.
На творчій зустрічі з журналістами газети, на якій також були присутні її вихованці з українського ліцею, Ірина Олександрівна розповіла про те, що вона є автором багатьох навчальних посібників і підручників з української мови, а також хрестоматій з української літератури. «Ми розробили хрестоматії з української літератури рідного краю для 1 – 11 класів, розробили програму факультативного курсу, що теж важливо. Наші навчальні посібники нині використовуються в багатьох школах республіки», – сказала вона.
У вільний від основної роботи час Ірина Олександрівна вишиває. Роботи майстрині витончені та елегантні, як вона сама. Вишивка хрестиком та стрічками – захоплення не таке вже й давнє, але кожна її картина – це висока майстерність, ретельність та наполегливість. Тому й результат такий, що очей не відвести. «Моє хобі мені дуже подобається. Роботи виходять яскравими, індивідуальними, ненудними, тому що кожен елемент вимагає певної техніки. Якщо вишивка хрестиком однієї картини триває від півроку до трьох, то вишивка моїх картин стрічками – місяць-півтора», – розповіла нам майстриня.
Запросити пані Ірину в гості запропонувала кореспондент газети «Гомін», голова товариства української культури «Червона калина» Аліса Коханова, бо вважає, що подібні твори мистецтва не повинні лежати вдома. Їх обов’язково необхідно показувати людям, а то й проводити майстер-класи, щоб навчити охочих з користю проводити вільний час. Якщо, звичайно, у них «руки ростуть з потрібного місця».
До речі, Ірина Броніч народилася в місті Гнівань Вінницької області України. Там вона закінчила середню школу і вступила до Вінницького державного педагогічного університету на філологічний факультет за фахом «вчитель української мови та зарубіжної літератури».
До Придністров’я приїхала «відпрацьовувати» після одержання диплому. «У Тирасполь потрапила за направленням по закінченні університету, – розказала вона присутнім. – Це був єдиний рік, коли кілька фахівців були направлені з України до Придністров’я на роботу вчителями української мови та літератури. Ми збиралися відпрацювати три роки, але залишилися назавжди».
Побажаємо ж Ірині Броніч великого натхнення, усіляких гараздів та небайдужих послідовників. І висловлюємо щиру подяку за те, що знайшла вільний час, щоб зробити наш трудовий день святковим та різнобарвним.
Уляна БОНДАРЧУК.