Психічне здоров’я є невіддільною частиною і найважливішим компонентом загального фізичного здоров’я людини. У Статуті ВООЗ йдеться: «Здоров’я є станом повного фізичного, душевного і соціального благополуччя, а не тільки відсутністю хвороб і фізичних дефектів». Важливим наслідком цього визначення є те, що психічне здоров’я –це не тільки відсутність психічних розладів і форм інвалідності, а можливість людини вести повноцінний спосіб життя.
За словами завідувача кафедри психології факультету педагогіки та психології ПДУ ім. Т. Г. Шевченка Вікторії Кучерявенко, психічне здоров’я розглядається як стан благополуччя, в якому людина реалізує свої здібності, може протистояти звичайним життєвим стресам, продуктивно працювати й робити внесок у своє співтовариство. У цьому позитивному сенсі психічне здоров’я є основою благополуччя людини й ефективного функціонування спільноти.
«Психічне здоров’я має найважливіше значення для нашої колективної та індивідуальної здатності як розумних істот мислити, проявляти емоції, спілкуватися одне з одним, заробляти собі на прожиток і діставати задоволення від життя. З огляду на цей факт, зміцнення, захист і відновлення психічного здоров’я можуть сприйматися індивідуумами, спільнотами та співтовариствами в усьому світі як дії, що мають життєво важливе значення», – пояснила фахівець.
Порушення психічного здоров’я людини пов’язані, перш за все, з такими факторами:
– відсутність критичності до себе і до результатів своєї психічної діяльності;
– порушення почуття сталості та ідентичності переживань в однотипних ситуаціях (іншими словами, якщо вашу поведінку в однотипних ситуаціях передбачити неможливо – з вашим психічним здоров’ям щось не так);
– порушення здатності самоврядування своєю поведінкою відповідно до соціальних норм, правил, законів;
– відсутність здатності змінювати спосіб поведінки в залежності від зміни життєвих ситуацій і обставин;
– недостатнім рівнем розвитку здатності планувати власну життєдіяльність і реалізовувати ці плани тощо.
Безумовно, пандемія коронавірусу і пов’язані з нею невідомість, тривога за майбутнє не кращим чином позначилися на психічному здоров’ї людей: рівень тривожності зріс. Навіть звичний похід у магазин став небезпечним: раптом захворієш COVID-19. У такому напруженому режимі весь світ живе упродовж усього 2020 року. Коронавірус став випробуванням не лише для фізичного здоров’я, а й психічного, особливо в перші тижні карантину. Люди були в стані шоку, нині ж більш-менш адаптувалися і навчилися жити в нових реаліях. Порушення звичного ритму життя, обмеження тощо не могли не позначитися на психічному стані людей, у багатьох викликають занепокоєння поганий сон, тривожність, страхи, неврози. Підливає масла у вогонь і те, що негативна інформація ллється буквально звідусіль: із соцмереж, месенджерів, новин, а щоденна статистика – немов зведення з фронту. Досі незрозуміло, коли все це вже закінчиться, розпочнеться вакцинація, відкриють кордони. Зберегти спокій у такій ситуації неймовірно складно, і нерідко без допомоги фахівців не обійтися.
Безумовно, люди не повинні провокувати в собі розвиток тривоги. Переживання і занепокоєння виникають через те, що вони, прагнучи розібратися у всьому цьому, ще більше занурюються в негативну інформацію, починають вивчати, намагаються зрозуміти, які симптоми бувають, як вилікуватися, що буде, якщо запустити хворобу, чому вмирають від коронавірусу. Їм часом здається, що тим самим вони контролюють ситуацію, але це не так. У такий спосіб вони тільки ще більше накручують себе. Тому потрібно фільтрувати інформацію. Якщо самостійно впоратися з тривогою не вдається, варто звернутися по допомогу до кваліфікованого фахівця.
На думку Вікторії Кучерявенко, на сьогодні важливо, щоб кожний із нас почав піклуватися про власне психічне здоров’я. Для цього необхідно дотримуватися його профілактики. Ось які поради вона дала читачам нашої газети.
Профілактика психічного здоров’я:
- Дотримання режиму дня.
- Правильне, збалансоване та вітамінізоване харчування.
- Моніторинг свого фізичного стану і здоров’я.
- Фізична активність (спорт).
- Уміння управляти своїм емоційним станом.
- Наявність у житті сфер, де є джерело позитивних емоцій (емоційний ресурс – хобі, тварини, подорожі тощо).
- Мінімізація негативних впливів (ЗМІ, «токсичні» відносини тощо).
- Уміння розслаблятися перед сном.
- Позитивна спрямованість мислення.
- Наявність людей, до яких можна звернутися по допомогу.
Отже, ми бачимо потребу в подальшому розгортанні послуг із психічного здоров’я та психосоціальної профілактики для осіб, родин, а також медичних працівників, які перебувають на передовій. Наявність підтримки психічного здоров’я у ці складні часи спалаху інфекції надають оптимізму у подоланні впливу пандемії та її наслідків для психічного здоров’я та добробуту людей.
Володимир ДАНИЛОВ.
Фото з доступних джерел.