У третій декаді січня є один день, забарвлений радісним, навіть весняним настроєм. Це свято всіх студентів або Тетянин день. Iмовірно, це єдиний в історії випадок, коли на один і той же день претендують як служителі церкви, так і студентство, причому кожна сторона тлумачить на свій розсуд.
Свята Тетяна жила в Римі в епоху зародження християнства. З дитинства вона вірила в Бога і хотіла присвятити життя служінню йому. У дорослому віці дівчина стала служницею в церкві, допомагала хворим, вагітним, брала участь у таїнстві хрещення.
На той час до влади прийшла державна рада, яка примушувала християн зректися віри та поклонятися язичницьким богам. Тетяна не скорилася їхнім законам, за що язичники піддали її мукам. Дівчина терпіла жахливі знущання. У перший день тортур їй викололи очі, але Тетяна ревно молилася Богові та просила його відкрити мучителям духовні очі.
Тетяну кидали на поживу леву, але він лизав їй руки й розірвав одного з охоронців. Її оголосили відьмою, обстригли волосся і замкнули в церкві, але з усіх випробувань вона виходила неушкодженою. Коли влада зрозуміла, що тортури марні, дівчину обезголовили. Сталося це 12 січня (25 січня за новим стилем) 226 року. Її смерть залучила до віри тих, хто сумнівався, а церква проголосила дівчину святою мученицею.
Однак відомостей про заступництво святої Тетяни тим, хто звалив на свої плечі багатотрудну справу здобуття знань, немає в жодних джерелах. Чому ж день поминання Тетяни виявився пов’язаний зі славним, неспокійним, веселим і далеко не безгрішним народом – студентством?
Відповідь знаходимо в «Історії держави Російської»: 12 (25) січня 1755 року був підписаний імператрицею Єлизаветою Петрівною указ про відкриття в Москві першого російського університету. Розроблений Ломоносовим проект узяв під свою опіку генерал-ад’ютант Іван Шувалов – людина освічена і культурна. Як свідчать сучасники, він «…був скромний, навіть боязкий. Постійно відмовлявся від графського титулу, але ревно домагався слави мецената». День підписання указу Шувалов обрав не випадково. Він хотів не тільки послужити Батьківщині, а і зробити презент своїй улюбленій матусі Тетяні Петрівні в день її іменин. «Дарую тобі університет», – виголосив він фразу, яка пізніше стала крилатою.
Святкування
за царським указом
У 1791 році на Великдень була відкрита церква Татіани Мучениці. Оздоблення для неї надіслала сама імператриця Катерина. Парафіянами цієї церкви в різні роки були Фонвізін, Грибоєдов, Тургенєв, Тімірязєв, Пирогов, Ключевський, брати Аксакові, Соловйов та інші. Потім цар Микола І видав указ, яким розпорядився святкувати не день відкриття університету, а підписання акту про його заснування.
Так волею монарха започаткувалося студентське свято – Тетянин день, а з часом народний поголос приписав цій святій покровительство студентам. Тон цього свята був заданий ще 1755 року. Урочистості тоді проводилися в петровських традиціях, милих і самій Єлизаветі: святкові промови, богослужіння, а потім ілюмінація, феєрверк, частування, театральні вистави.
Минали роки. Студенти ставали лікарями, адвокатами, вчителями, письменниками. А Тетянин день не забувався і не змінювався. Цього дня люди похилого віку і молодь, знамениті й невідомі –всі були знайомими, всі були рівними. Побутова сторона свята залишалася такою ж, як і раніше.
Тетянин день у спогадах письменників
В одному зі своїх жартівливих фейлетонів Антон Чехов у 1885 році писав про Тетянин день: «Цього року випили все, крім Москви-ріки, і то завдяки тому, що замерзла… Піаніно і роялі тріщали, оркестри не замовкали, «вжарили» «Gaudeamus», горла надривалися і хрипіли… Було так весело, що один студент від надміру почуттів скупався в резервуарі, де плавають стерляді».
Письменник Володимир Гіляровський згадував, що «…натовпи студентів до пізньої ночі ходили по Москві з піснями, їздили, обнявшись утрьох, учотирьох на одному візнику і горланили, римуючи «сп’яну» і «Тетяна». Під ранок швейцари ресторанів «Стрьомний» і «Яр» писали крейдою на спинах молодих гультяїв адреси, щоб їх розвозили по домівках товариші, яким удалося «вціліти» на цьому гулянні. Поліція мала вказівки зверху: в цей день не заарештовувати тих студентів, що «хитаються».
Лев Толстой вважав своїм обов’язком опублікувати статтю «Свято посвячення 12 січня». У ній він порівнював щорічні веселощі «найосвіченіших людей» з будь-яким престольним сільським святом на Русі, де релігійна подія є лише приводом, аби напитися до несхочу і «вдаритися» в загул.
Традиції святкування
Однією з традицій Тетяниного дня були котячі концерти під вікнами «Московских ведомостей». Нерідко ці вікна просто били. Студенти так усвідомлювали свої права – адже ця офіціозна газета колись була першою та єдиною міською газетою, яку редагували професори а друкувала друкарня університету.
Цього дня скасовувалися всі відмінності – вікові та станові, скасовувалися всі чини та звання, зрівнювалися багаті й бідні – всі вони відчували себе співгромадянами «вченої республіки». Маститі науковці та важливі чиновники, успішні присяжні повірені та модні журналісти почувалися цього дня «старими студентами». Вони згадували прекрасні дні своєї молодості. Це був і їхній день теж. Саме тому з легкістю і швидкістю день заснування одного університету став загальним студентським святом всієї країни. Тетянин день святкували всюди. Він об’єднував професорів, студентів нинішніх і «колишніх» по всій Росії.
Студенти з середовища багатих, одягнені в мундири на білій підкладці («білопідкладочники»), пристойно відзначивши свято з рідними та переодягнувшись у що-небудь простіше, приєднувалися до своїх товаришів. Їх уже чекали господарі трактирів, пивних і ресторанів. Вони не замикали двері своїх закладів, але заздалегідь ретельно готувалися. Найбільш знаменитим і гостинним був ресторан «Ермітаж», де для такого випадку розкішні меблі були завбачливо замінені простими столами з лавками, дорогі дзеркала прибрані, а підлоги покриті товстим шаром тирси. Так гості почувалися вільніше, а господарі – спокійніше.
Кухня цього дня готувала для студентів тільки холодні закуски. Подавалася горілка, дешеве вино і пиво. За стіл сідали всі упереміш – улюблені професори, популярні журналісти, студенти, адвокати, земські діячі. Ця трапеза, що об’єднувала їх за одним загальним столом, має давній зміст! Де, в якому ще випадку можуть зібратися в подібній привабливій обстановці люди настільки різного соціального статусу, але з одним, спільним для всіх, і тому особливо дорогим, почуттям?
Отож, завдяки любові всесильного фаворита Шувалова до своєї «матушки» та указу імператора Миколи I, свята мучениця Татіана перетворилася на патронесу студентів, а день її поминання – на відчайдушний розгул.
Що заборонено
робити
Не можна, щоб у будинку цього дня панував безлад, не можна сумувати. Крім того, не варто відмовлятися від роботи та залишатися байдужим до благань і прохань про допомогу.
Категорично не можна конфліктувати та проявляти жадібність. Ні в якому разі не можна відмовляти в допомозі нужденним. Інакше людина, яка проігнорувала іншого, сама потрапить у біду.
За народною традицією, на Тетянин день дівчатам не можна лінуватися, залежуватися в ліжку, ходити в заяложеному одязі.
Прикмети на 25 січня
Якщо йде сніг на Тетянин день – бути влітку частому дощу.
На Тетяни прогляне сонечко рано – до раннього прильоту птахів.
Якщо на Тетяни морозно та ясно, буде гарний урожай, якщо ж «гнилий вітер» (південний) або тепла заметіль – до неврожаю.
Iрина МАСЛОВА.