21 лютого – церква згадує пророка Захарію.
Народна прикмета: що холоднішим буде день, то теплішим буде березень.
Народився майбутній святий під час вавилонського полону, але пережив його. З дитячого віку був покликаний до пророчого служіння. Саме у книзі пророка Захарії, а це приблизно 520 рік до н. е., розповідаються зворушливі подробиці майбутнього пришестя Месії. Своїм прізвиськом «Серповидець» пророк завдячує тому, що в одному зі своїх видінь бачив сувій із написаним на ньому пророцтвом, який летів по небу, згорнутий на кшталт серпа.
Селяни присвячували цей день одному з надзвичайно важливих знарядь праці – серпу. Серпами жали жито і пшеницю, тому Захарію молилися про щедрий урожай. За народним повір’ям, на Захарія навіть місячний серп був особливо гострий. Селяни діставали серпи з комор, оглядали їх, точили, кропили свяченою водою й примовляли: «Не тоді серпа точити, як на жнива йти», «Не наточиш до пуття серпа, не вжнеш і снопа».