На нараді-семінарі, яка відбулася кілька років тому, представники провідних господарств Слободзейського району відвідали поля Чобруцької сільськогосподарської фірми «Кальвіль», якою керував Сергій Леонтьєв. Із захопленням відгукувалися аграрії про культуру землеробства, науковий підхід, експериментаторство і водночас раціональне розв’язання виробничих завдань. У цьому господарстві хлібороби району мали можливість побачити в роботі закуплену нову техніку, що стала складовою частиною роботи з підвищення рентабельності виробництва.
Сергій Леонтьєв – корінний чобручанин. У цьому селі минули його дитинство і юність. Мріяв він мати свій будинок і навколо нього посадити гарний сад. Під наполяганням батька, Костянтина Савелійовича, і матері, Неллі Василівни, він влаштувався в добротному батьківському будинку, в якому жив із дружиною Іриною, дочкою Марійкою і сином Анатолієм. А сад вирішив закласти на колгоспних землях на честь народження сина.
«Відновити сільськогосподарське виробництво нелегко, – сказав якось Сергій Костянтинович. – Це одне з найбільш важких і ризикованих видів діяльності. Але жити в селі з такими багатими землеробськими традиціями й не працювати на землі – вияв невдячності до пам’яті попередніх поколінь, які леліяли кожен клаптик родючих полів».
2008 року один із провідних агрономів республіки Володимир Абакумов опублікував у газеті «Слободзейские вести» статтю «Муки и радости сына земли» про С. К. Леонтьєва. Пропонуємо читачам освіжити в пам’яті основні етапи життя цієї талановитої й цілеспрямованої людини.
«Хочу розповісти про особу, у якої вистачило сміливості встати до лав піонерів відродження садівництва Придністров’я, – пише Володимир Абакумов. – Звуть мого героя Сергій Костянтинович Леонтьєв, 1966 року народження. Уродженець села Чобручі Слободзейського району, він закінчив сільгоспфакультет Московського університету дружби народів ім. П. Лумумби, має звання вченого агронома, володіє іспанською та французькою мовами.
Почав Сергій свою трудову біографію представником французької хімічної компанії «Rhone-Poulenc» з продажу пестицидів. Та успадкована від батьків, дідів і прадідів любов до садівництва не давала йому спокою. Колись у колгоспі їм. Леніна села Чобручі було 1 400 га садів і 500 га виноградників. За високі врожаї цих культур багатьох чобручан удостоєно високих урядових нагород, а Іванові Дем’яновичу Василатію та Кирилові Григоровичу Спариваку надано звання Героїв Соціалістичної Праці. Однак тепер на чобруцьких землях лише подекуди залишилися пеньки від викорчуваних дерев.
У 2004 році Сергій зважився на відчайдушний крок – створив фермерське господарство «Кальвіль» і, детально розробивши бізнес-план, заклав власний плодовий розсадник. Науково-виробничий центр агрохімічного обслуговування Молдови провів ґрунтовні дослідження й вибрав ділянки, що дозволяють з наукового погляду закласти плодовий розсадник. Розпочав він зі створення розсадника плодових саджанців, для чого закупив в Угорщині безвірусні підщепи для маточника і саджанці плодових культур. Тепер щорічне виробництво саджанців забезпечує посадку понад 100 гектарів саду.
Цього року очікується перше викопування саджанців, що дозволить отримати через два-три роки перший урожай, а саме: яблуневі сорти – Ренет Симиренка, Голден, Іона голд, Ренет шампанський; груші – Ноябрська, Виставкова; сливи – Станлей, Угорка великоплідна, Кабардинка, Кишинівська рання; персики – Колінс, Рейдхевен, Валіант, нектарини, а також саджанці абрикоса, вишні, черешні, ожини. Завдяки доброму догляду на деяких саджанцях цього року навіть дозріли плоди.
Як передбачає перший оптимістичний варіант бізнес-плану, саджанці реалізуватимуть, насамперед, у Придністров’ї. Придбати їх уже виявила бажання сільгоспфірма «Агростар» Слободзейського району. Є покупці і з Молдови.
За другим варіантом саджанці будуть використані для посадки власного саду. Треба пояснити, чому такий варіант став другим. Річ у тім, що за взяті кредити треба платити вже зараз, а закладку власного саду планується проводити поетапно, по мірі накопичення оборотних коштів.
Не тільки на питаннях вирощування саджанців плодових і насіння зернових культур зосереджує зусилля Сергій Костянтинович. Його думки й плани спрямовані в далеке майбутнє. Він провів ґрунтовні дослідження і складає бізнес-план закладання винограднику столових сортів, на які нині великий попит. Задля заготівлі в перспективі виноградних колів він взяв у оренду 10-гектарну ділянку молодого акацієвого лісу і зобов’язався охороняти будівлі колишнього піонерського табору, розташовані в цьому лісі, з метою влаштування тут у майбутньому бригадного стану та житла для залучених людей.
Як істинний агроном, думає Сергій і про підвищення врожайності зернових культур. Розв’язання цієї проблеми він бачить у прискоренні «сортового конвеєра» і розробці сортової агротехніки.
Які ще проблеми турбують Сергія? На перше місце він ставить збереження висококваліфікованих робітників, без яких у плодівництві, а тим паче в розсадництві досягти хороших результатів дуже важко. І хоча заробітна плата є одним із головних стимулів, Сергій переконав людей: почнуть сади плодоносити – і те, що вони недоотримують тепер, буде їм сповна повернуто завтра. Люди вірять йому не тільки як односельчанину, а і як депутатові Слободзейської районної Ради народних депутатів.
За вдачею Сергій Костянтинович – людина-шукач, яка йде новими, невторованими стежками в сільськогосподарському виробництві. Саме тому ще в середині жовтня 2008 року в господарстві повним ходом тривало збирання
томатів. Задуманий експеримент вдався. Висаджена розсада пізніх томатів московської селекції на одному гектарі дала високу врожайність. Під час експерименту пізнього посіву планували у разі перших заморозків накривати рослини плівкою на ніч, щоб подовжити період збору.
Московський сорт Нікола, який прижився на придністровській землі, вирізняється підвищеною лежкістю*, транспортабельністю, він придатний для замочування і консервування. «Такими томатами хоч у гандбол грай, така у них щільність», – зазначив Сергій Леонтьєв. Ризик був виправданий, адже на ринках району та республіки ціна томатів у цей період сягала 6-7 рублів. Такі досвідчені керівники сільськогосподарської галузі, як Федот Цибульський, глава держадміністрації району Василь Тищенко, говорили про те, що такої врожайності томатів давно не бачили.
2008 року Сергія Леонтьєва визнали «Людиною року» в номінації «Сільське господарство».
29 листопада 2009 року «муки та радості сина землі» С. К. Леонтьєва несподівано перервала смерть. Не стало талановитого агронома, прекрасної людини й керівника. У пам’ять про Сергія Костянтиновича Леонтьєва Міністерство сільського господарства та природних ресурсів провело Леонтьєвські читання, в яких взяли участь провідні вчені та підприємці нашої республіки й сусідніх держав».
Наприкінці серпня в селі Чобручі Слободзейського району на базі спортивного комплексу «Юність» провели міжнародний турнір з гандболу серед юнаків, присвячений пам’яті засновника сільськогосподарської фірми «Кальвіль», депутата Слободзейської райміськради народних депутатів, лауреата державного конкурсу «Людина року – 2007» у номінації «Сільське господарство» Сергія Леонтьєва.
Олег ГАВРИЛЕНКО.
* Лежкість – це здатність фруктів і овочів зберігатися тривалий час без значних втрат маси.