Глава держави ініціював нараду, присвячену стану та перспективам розвитку галузі культури та мистецтва Придністров’я. Відбулася вона у режимі відеоконференції. Це була робоча дискусія, на яку Вадим Красносельський запросив представників Адміністрації Президента, Уряду ПМР і профільної держслужби, а також глав держадміністрацій міст і районів республіки та керівника науково-дослідної лабораторії ПДУ «Археологія». Про це повідомила прес-служба Президента ПМР.
З докладною доповіддю про стан справ у царині культури виступила начальник Державної служби з питань культури та історичної спадщини Марія Кирмиз. Вона нагадала, «… що на 2020 рік – двічі ювілейний для придністровців – було заплановано багато традиційних і нових заходів, але пандемія вже в березні заморозила діяльність у цьому напрямку. Для проведення заходів освоювали інтернет-майданчики. Особливу цінність у зв’язку з цим набули чотири концерти, проведені в кінці серпня – на початку вересня в центрі столиці. Оживати нива культури починає тільки тепер – з пом’якшенням карантинних обмежень». Начальник профільної Держслужби поінформувала, що до діяльності повернулися практично всі установи:
«… шість державних і 305 муніципальних. До них належать клуби, музеї, бібліотеки, організації додаткової освіти художньоестетичної спрямованості. У населених пунктах республіки створено 803 художніх колективи, в яких реалізують свої таланти й обдарування 9 000 осіб (299 міських колективів та 504 сільських)». На сайті прес-служби Президента ПМР повідомляється, що доповідач розповіла про проекти, реалізовані Держслужбою з культури в рамках Року здоров’я (391 захід), а також за програмою «Рівні можливості» (196 заходів, які відвідали 2 405 глядачів з обмеженими можливостями життєдіяльності). Марія Кирмиз також відзначила інтерес придністровців до онлайн-конкурсів, який значно зріс через карантинні обмеження. Говорила керівник служби не тільки про досягнення, а й про труднощі. Відзначила, наприклад, серйозний кадровий дефіцит. Зупинилася також на темі стану інфраструктури, нагадавши про ремонтні роботи та оснащення Палацу Республіки, Державного театру ім. Н. С. Аронецької, ККК «Тирасполь» та кінотеатру «Восток» у Григоріополі, будинків культури, шкіл мистецтв і багато іншого. У задовільному стані всі об’єкти системи додаткової освіти. Проте, зауважила доповідач, все ще досить великий обсяг необхідних робіт. Прес-служба Президента повідомляє, що Глава держави наголосив на неможливості відразу все відремонтувати й обладнати. «… Здійснювати косметичні ремонти для відводу очей не можна: якщо братися за об’єкт, його треба доводити до розуму», – зауважив Вадим Красносельський і запевнив, що держава буде й надалі рухатися в цьому напрямку. Що стосується відсутності в установах світла, то Президент доручив невідкладно розв’язати це питання. Приведення в належний стан пам’ятників і могил Героїв Радянського Союзу до 76-ї річниці Великої Перемоги – це одне з перших президентських доручень. Він рекомендував закріпити частину таких робіт за місцевими підприємствами та організаціями, а також за старшими класами загальноосвітніх шкіл. Наприклад, главі Бендер доручено реконструювати до 19 червня 2022 року музей Бендерської трагедії (до 30-річчя трагічної події). Попри досить значні цифри з доповіді М. Кирмиз, Держслужбі в цілому рекомендовано ще більше уваги приділяти соціалізації людей з інвалідністю: активніше залучати їх до громадського життя, проводити культурно-масові заходи на майданчиках установ, створених спеціально для таких громадян.
Принагідно Вадим Красносельський додав, що «… для цієї категорії громадян будуються та оснащуються спеціалізовані центри: за кілька років у цей напрямок вкладено понад 70 млн рублів». Говорив Президент і про те, що творчим колективам необхідно частіше вибиратися з приміщень, використовуючи паркові зони як сценічні майданчики та театральні підмостки. Нагадав він і про свою рекомендацію поєднувати театралізовані постановки зі шкільними уроками літератури, тим самим залучаючи молодь і до читання, і до театрального мистецтва. Зупинився Глава держави й на темі поповнення бібліотек республіки, книжковий фонд яких із кожним роком застаріває. Він наголосив, що значний обсяг книжкових новинок можна і потрібно друкувати в самій республіці. На активізації використання установами культури та мистецтва інтернет-ресурсів Вадим Красносельський зупинився окремо: «Необхідно йти в ногу з часом. Щоб популяризувати культуру, залучати молодь до історії та різних видів мистецтва, треба використовувати зрозумілі, комфортні та доступні молодим людям інструменти, майданчики, джерела інформації». У нашій газеті ми про них уже розповідаємо. Досвід спілкування з відвідувачами таких онлайн-заходів підтверджує, що придністровці починають освоювати та приймати нові можливості культурного збагачення.
Окремим питанням порядку денного став майбутній Державний історико-краєзнавчий музей, який планується розмістити в центрі столиці. Вадим Красносельський підкреслив, що в цілому до роботи зі створення республіканського музею повинні залучитися не тільки держадміністрація Тирасполя і профільні служби, а і глави спільно з представниками музейної мережі всіх міст і районів Придністров’я. «Йдеться про державний музей, в якому буде відображена історія всього Придністров’я. Від того, як у загальній експозиції буде представлений кожен куточок республіки, залежатиме й інтерес до певного району, міста, села. Зацікавившись музейними експонатами, відвідувач захоче продовжити знайомство з тією точкою на карті Придністров’я, яка привернула його увагу в музеї. Ми говоримо не тільки про велике музейне об’єднання в центрі столиці різноманітних по суті й виконанню об’єктів, а і про розвиток туристичного напрямку, про інфраструктурне перетворення міста. Це комплексна багатогранна робота, цікавий проект, який нам з вами треба буде реалізувати протягом трьох років. У нинішньому році проектуємо, у 2022-му – будуємо, у 2023-му – наповнюємо», – націлив Вадим Красносельський.
Олена ДВОРСЬКА.
Фото прес-служби Президента.