У Тирасполі 10 березня за традицією відбувся мітинг біля пам’ятника Тарасу Шевченку. Поміж корпусів Придністровського держуніверситету, що уже 82 роки гідно розвивається з іменем Великого Кобзаря, лунали пісні та рядки безсмертних творів поета у виконанні школярів та представників української громадськості.
Творчість Тараса Шевченка всеосяжна, завжди сучасна, пронизує межі часу та простору – є вічним джерелом оновлення українського духу. Минуло вже 160 років відтоді, як із життя пішов поет, письменник, художник Тарас Шевченко, але його особистість дотепер надихає людей. На мітингу говорили про творчу спадщину поета, відзначили його величезний внесок у скарбницю української, російської та світової літератури й культури.
Керівник українського центру «Співпраця» Володимир Фоменко наголосив, що значення творчості Шевченка є неоціненним для української нації. «Тарас Григорович – людина, яка сформувала літературну українську мову. Він залишив після себе такий спадок, який не кожному художнику вдається. У нього понад 2 000 робіт. Він прикладом свого життя надихнув багатьох людей мистецтва, художників, українців», – сказав керівник українського центру.
До традиційної урочистої події залучилися й учні Бендерської гімназії № 3 імені І. П. Котляревського. Вони декламували вірші поета трьома мовами: українською, російською та англійською. «Його твори знають у всьому світі, його програмний вірш «Заповіт» перекладений близько 150 мовами народів світу, а провідним мотивом творчості, яким пронизане усе життя поета, була самовіддана жертовна любов до України», – зазначив громадський діяч Володимир Боднар.
Учасники мітингу, викладачі та студенти кафедри української філології, співробітники Центру української культури, разом з гостями та шанувальниками творчості Шевченка поклали квіти до пам’ятника Великому Кобзареві.
Дарина КУЛАКОВА.
Фото IА «Новости Приднестровья».