Класик української поезії XX століття, перекладач, публіцист, громадський діяч, літературознавець, академік АН УРСР і СРСР Максим Тадейович Рильський народився 19 березня 1895 року. Все плинне, але вічними є правда, любов і краса, що стали духовною основою творчості Рильського.
Люди, які дружили або просто були знайомі з ним, відзначають, що людиною він був дивовижною. Вони називають його «енциклопедистом свого часу», тому що над поповненням знань він працював постійно. Попри величезну кількість громадських робіт, Рильський не був кабінетним чиновником. Максим Тадейович – визначний громадський діяч. Він був депутатом Верховної Ради СРСР п’ятьох скликань поспіль. Великі обсяги поставлених завдань народний обранець примудрявся виконувати, навіть якщо навколишні обставини цьому не сприяли. Поет завжди залишався людиною душевною і життєлюбною, любив подорожі, полювання, риболовлю і застілля.
Нещодавно ми відзначили день народження Т. Г. Шевченка. Родина Максима Рильського має тісний зв’язок з поетом і його творчістю. Дослідники зазначають, що «…Рильські й Канів, Рильські й Шевченко є цілісне духовне поняття». Ще в травні 1861 року Тадей Рильський разом із групою студентів та професорами Київського університету зустрічав «…з чужої чужини» домовину Тараса Шевченка на лівобережжі Дніпра. Потім несли її до церкви Різдва, де відбулася панахида. Останки Кобзаря Тадей Рильський, Михайло Старицький, Микола Лисенко, Павло Житецький, Михайло Драгоманов разом із рідними Тараса Шевченка супроводжували на пароплаві «Кременчук» до самого Канева. Далі на раменах несли труну від Успенського собору до Чернечої гори. Молоді люди кілька днів опоряджали могилу Шевченка.
У Канів на Чернечу гору родина Рильських приїздила по кілька разів на рік. Максим Тадейович привозив сюди спочатку своїх синів, потім – онуків. У травні 1961-го він уперше привіз до Шевченка свого тезку – малого Максима Рильського. Максим Георгійович не став письменником, але вже багато років робить надзвичайно важливу справу як громадянин та інтелігент – береже пам’ять свого діда.
Максим Рильський був визначним мовознавцем, майстром української поезії й інтелігентом. Друзі називали його Максим Добре Серце. «Десь у класі четвертому вдалося мені надрукувати свої вірші, а 1910 року вийшла у світ перша моя книжечка «На білих островах»… Відтоді почав я вважати себе справжнім літератором…», – згадував поет.
У рідному селі Романівці, а також у київській залізничній школі, на робітфаці Київського університету та в Українському інституті лінгвістичної освіти Максим Рильський і вчителем працював. Як свідчать його колишні вихованці, викладачем і вихователем він був прекрасним. Діти любили його.
Як педагога, Максима Тадейовича не могли не хвилювати негаразди з викладанням української мови та літератури. «Як слід викладати найблагородніший і найважливіший з усіх шкільних предметів?» – запитував він себе і відповідав: «Уміло, чесно й талановито. Два перших визначення – обов’язкові для викладання. Третє – бажане. А ще одне: з любов’ю, коли щось любиш, любов твоя не може не передатися іншим».
Увічнення памяті
Максима Рильського
Славному сину українського народу в кількох країнах світу поставлені пам’ятники, відкриті музеї та меморіальні дошки. Його іменем названа велика кількість площ, вулиць, театрів, музеїв, навчальних закладів, установ та підприємств в Україні.
У Києві є вулиця, названа на честь Рильського. Голосіївський парк, розміщений неподалік від цієї вулиці, теж нарекли його ім’ям. 2003 року біля входу в парк відкритий пам’ятник поетові. У будинку, де він жив з 1968-го, працює літературно-меморіальний музей поета Максима Рильського. Перед входом до музею встановлене бронзове погруддя. За найкращий художній переклад з 1972 року упроваджена щорічна премія імені Рильського.
У місті Уфі 1985 року ім’ям українського письменника Максима Рильського названа одна з вулиць масиву Сіпайлово. Підприємство «Укрпошта» в 1995 році випустило марку з портретом поета і перекладача Максима Рильського.
Національний банк України (2005) випустив монету з зображенням поета-енциклопедиста. На реверсі розміщений портрет Рильського з зазначенням років його народження і смерті. На аверсі – стилізоване зображення переплетення троянд і винограду.
Музеї Києва у перший місяць весни цього року знову влаштовують дні відкритих дверей, завдяки чому їх можна відвідати безкоштовно. Наприклад, 28 березня, в неділю, працюватиме літературно-меморіальний музей Максима Рильського – на вул. Максима Рильського, 7.
Олена ДВОРСЬКА.
Фото з вiдкритих джерел.