Володимир Бекетов, Павло Бондаренко, Iгор Бачко, Сергій Величко, Михайло Газій, Борис Капкан, Володимир Миронюк, Вадим Ренгелевич, Валентин Фролов – це імена тих, хто 29 років тому, 14 березня 1992-го, загинув на Рогівській розвилці, захищаючи рідне Придністров’я. У тому ж бою понад 20 осіб дістали поранення.
У 2005 році на місці колишнього блокпоста на Рогівському перехресті встановили обеліск із хрестом і дзвоном, під яким розташовані три гранітні плити. На центральній викарбувано напис: «Вічна слава захисникам Придністров’я» і дата – 14 березня 1992 року. На плитах, розташованих по боках, висічені прізвища загиблих героїв.
Уже 29 років минуло від трагічних подій, проте щороку цього дня, за будь-якої погоди, в Дубоссарах і на автомобільній розвилці біля села Роги збираються придністровці на траурні заходи.
Покласти квіти до постаменту та вшанувати пам’ять захисників глава Дубоссарської держадміністрації Руслан Чабан, голова Ради народних депутатів Дубоссарського району та міста Дубоссари Олександр Коломицев, захисники Придністров’я, рідні, близькі, друзі загиблих, представники громадських організацій, підприємств та установ міста.
Нагадаємо, що Молдова намагалася розколоти Придністров’я на частини. На першому місці виявилися Дубоссари. У ніч на 14 березня та упродовж цього пам’ятного важкого дня в районі міста почалися бої на Рогівській розвилці, на Кошницькому напрямку і на околиці мікрорайону Коржево.
У той весняний день на блокпосту біля села Роги чергували народні ополченці – працівники місцевих підприємств. Захищати рідне місто їм допомагали ополченці Рибницького і Кам’янського районів. Єдиною їхньою технікою була інженерна машина ГМЗ (гусеничний мінний загороджувач), за допомогою якого придністровцям удалося відбити атаки ЗПОП і навіть відігнати ворожий бронетранспортер. Однак, у ході бойових дій ГМЗ був підбитий. Четверо з одинадцяти бійців, які перебували всередині, дістали поранення, а один – Вадим Ренгелевич – загинув. Ситуація була складною, захисникам довелося відходити. Прикриваючи відступ військ, загинув командир ГМЗ Володимир Миронюк, який пройшов війну в Афганістані.
Захопивши пост ополченців біля села Роги, силовики РМ екскаватором зруйнували ділянку автотраси Тирасполь – Рибниця. Почалося мародерство. Однією з жертв злочинців, які захопили пост, став Сергій Величко (він був ополченцем, але в той день не чергував на посту). Автомобіль, у якому він їхав зі своєю вагітною дружиною Тетяною, зупинили силовики Молдови. Нелюди жорстоко знущалися над вагітною жінкою, зґвалтували її на очах у Сергія. Його самого відвезли в Кочієрський комісаріат поліції. Побитого до півсмерті Сергія поліцейські віддали на розправу бойовикам. Дружина потім довго розшукувала тіло чоловіка. Вона знайшла його, але з виколотими очима, відрубаними пальцями й відрізаними носом, вухами та статевими органами в Будапешті, куди спотворене тіло було доставлене з Молдови через румунське посольство (Сергій Величко був угорцем за національністю).
Ще один із захисників – тяжкопоранений Павло Бондаренко, потрапив до рук волонтерів. Його тіло з вирізаними на животі та спині зірками знайдуть пізніше. Потім ще довго будуть знаходити останки й інших захисників Придністров’я зі слідами тортур і знущання з уже млявої плоті.
У ці ж дні групи бойовиків із Молдови (до складу яких входили в тому числі кримінальні злочинці), зробили низку замахів на бійців підрозділів самооборони Придністров’я і членів їх сімей.
Першими жертвами стали задушені бойовиками дружина та дві дочки (10 і 13 років) ополченця Юрія Мунтяна. Сам Юрій був побитий і застрелений біля власного будинку. У підвалі одного з будинків зі слідами насильства були знайдені мертвими 13-річна Тетяна Бондарець і 19-річна Ольга Дорофєєва – також дочки Дубоссарських ополченців. З автоматів були вбиті двоє підлітків, які збирали гільзи від патронів. Також був убитий снайпером тракторист, який перевозив у причепі курчат.
Безчинства на захопленому молдовськими силовиками посту біля Рогівської розвилки тривали ще довго. Терористи обстріляли турецький автобус, який віз із Харкова туристів. Тоді загинули два пасажири. Речі та багаж туристів були розграбовані. Після дипломатичних нот протесту, тиску ззовні, керівництву Молдови довелося вивести своїх мародерів з Рогівської розвилки.
Цю сувору правду придністровці не повинні забувати.
Захисник ПМР Вацлав Присяжний, який прийшов ушанувати пам’ять загиблих товаришів, сказав: «Ми підтримуємо взаємини з матерями й дружинами загиблих товаришів, шануємо їх пам’ять, ми завжди пам’ятатимемо про них і розповідатимемо молодим придністровцям про їхній героїчний подвиг».
Дмитро ВЛАДОВ.
Фото з сайту держадміністрації м. Дубоссари.