Для Придністровського державного художнього музею (ПДХМ) 2021 рік – особливий. Мистецькій установі випало відзначити відразу дві значущі дати – 50-річчя заснування картинної галереї і 105 років від дня народження її засновника – Олексія Лосєва.
Хто б міг подумати, що за створенням картинної галереї в Бендерах стоїть людина військова, без профільної освіти. Олексій Лосєв – учасник Фінської та Великої Вітчизняної воєн. На його долю випало чимало труднощів, життя часто перевіряло його на міцність. От і того разу, 50 років тому, пропозиція очолити установу мистецтва стала для нього новим викликом. Йому довелося починати все з чистого аркуша: засновувати картинну галерею.
«Ця одноповерхова будівля, де ми нині розташовуємося, – колишня поліклініка. З усіх кабінетів треба було зробити експозиційні зали. Це легко здійснити професіоналу, але ж він таким ніколи не займався. І все ж… За півроку Олексій Васильович зробив неможливе: він зібрав колектив, з нуля розпочав і завершив реконструкцію цієї будівлі, й уже в лютому 1972 року ми приймали перших відвідувачів», – згадує заступник директора ПДХМ Тетяна Шабардіна.
Вона й досі пам’ятає першу зустріч з Олексієм Васильовичем, суворий та уважний погляд його сірих очей. Спокійна манера спілкування і делікатність відразу ж розтопили скутість і невпевненість Тетяни, молодого на той час фахівця. Свого керівника співробітниця галереї згадує тільки з теплотою в душі: «Після першої зустрічі я зрозуміла, що мені пощастило, що я працюватиму під керівництвом інтелігентної, принципової людини, навченої життєвим досвідом. Навіть портрет Олексія Васильовича, який ви бачите на виставці в нашому музеї, ніби все розповідає про нього: про задушевність і строгість, і про вміння відчитати, але всі розуміли, що це справедлива вимогливість», – зазначила Тетяна Костянтинівна.
Олексій Лосєв, завдяки своєму характеру та організаторським здібностям, свого часу зробив те, що багатьом було не під силу. Сам Олексій Васильович походив з багатодітної селянської родини, служив в армії, був кадровим офіцером, підполковником у відставці. Коли він заснував картинну галерею в Бендерах, багато художників ставилися до нього досить скептично. Однак поступово ситуація змінювалася, варто було їм особисто познайомитися з Олексієм Лосєвим. «Директори виставок, що інколи сюди приїжджали, дізнавшись, хто очолює галерею (не художник і не мистецтвознавець), відразу думали: «Отакої, поспілкувалися!» Звідси ж їхали вони глибоко здивовані та захоплені цією людиною – організатором, керівником, психологом та інтелектуалом. До нас привозили й експонували всесоюзні виставки. Нашому місту в цьому щастило, адже ми були провінційним містечком для величезної держави. У цьому також була велика заслуга Олексія Васильовича, тому що у звичайній картинній галереї провінційного міста влаштовували виставки найвищого рівня», – з гордістю розповідає служитель музею.
Дійсно, з перших днів функціонування картинної галереї в залах розгорталися виставки, яких не було навіть у Кишиневі. До Бендер приїжджали знавці та шанувальники живопису помилуватися полотнами Лідії Бродської, Федора Решетникова, Бориса Угарова, Володимира Стожарова. «У нас експонувалися твори найвідоміших художників, наприклад, виставка пейзажів Лідії Ісааківни Бродської – народної художниці СРСР, дочки Ісаака Ізраїлевича Бродського, іменитого майстра. Це чудовий академічний живопис. Натовпи людей поспішали на цю виставку!» – згадує Тетяна Шабардіна.
Величезні сили й душу свою Олексій Лосєв вклав у розвиток і виховання колективу. Регулярні курси підвищення кваліфікації, семінари, обмін досвідом – були невіддільною частиною трудової діяльності співробітників картинної галереї. Працівників відряджали в кращі мистецькі заклади культурних центрів Радянського Союзу: Москву, Ленінград, Київ, Львів, Ригу, Таллінн та інші міста з найбільшими музеями. «Це, дійсно, давало нам величезну допомогу і досвід. Зокрема, при Академії мистецтв організовували семінари з образотворчого мистецтва, з організації фондової виставки, з методики освітньої та дослідницької діяльності. Було приємно отримувати запрошення, але знову-таки це все було можливим завдяки налагодженим зв’язкам, а найголовніше для того, щоб музей працював. Потрібно, щоб співробітники були в цьому зацікавлені й професійно зростали», – повідомляє заступник директора ПДХМ.
Одним із головних завдань було створення особистих колекцій художників, фондів картинної галереї. «Потрібні фонди!», – говорив Олексій Лосєв і зробив усе, щоб виконати це завдання. «Він націлив нас на створення фондів радянського багатонаціонального мистецтва. Мати твори з одного регіону – це означає мислити вузько. Тому Олексій Васильович налагоджував зв’язки з Академією мистецтв, Спілкою художників СРСР, найбільшими музеями колишньої великої держави. Ми були у Всесоюзному виробничому художньому комбінаті імені Вучетича, цей комбінат відбирав кращі твори зі всесоюзних виставок. Керівник галереї нас навчав: «…відберете частину робіт, не всі нам надішлють, але дивіться уважно на все, що там є, і аналізуйте». І дійсно, все, що виходило в центральних художніх виданнях, ми бачили в цих запасниках», – зазначає Тетяна Шабардіна.
На сьогодні у фондах ПДХМ зберігається понад 4 000 творів. Причому найбільше з того самого радянського періоду. Це кращі роботи видатних художників.
Познайомитися з особистістю видатного засновника картинної галереї Олексія Лосєва можуть всі охочі любителі образотворчого мистецтва. У художньому музеї в Бендерах підготували невелику виставку – про історію створення та розвитку установи зможуть розповісти унікальні фотографії. Двері відкриті для відвідувачів у будь-який день тижня, крім понеділка.
Леся ПОТОЦЬКА.
Фото автора.