Придністровський державний художній музей (ПДХМ) представив міні-виставку видатного живописця, заслуженого діяча мистецтв ПМР Геннадія Зикова. Його внесок у розвиток культури нашої країни неоціненний. В експозиції, присвяченій 90-річчю від Дня народження майстра, представлені твори художника 50-х – 60-х років минулого століття, виконані в техніці кольорової ліногравюри.
Ювілейна міні-виставка Геннадія Зикова в музеї – це своєрідна екскурсія в минуле століття. Твори майстра – це ніби 15 унікальних репортажів: набережна Дністра в Тирасполі та столична пристань кінця 50-х років. Тут можна побачити навіть період будівництва театру ім. Н. С. Аронецької. До речі, Геннадій Михайлович особисто брав участь у реконструкції цього культурного закладу. За його роботами ми можемо уявити, який вигляд мало місто на початку 60-х – наприкінці 80-х років», – зазначила старший науковий співробітник ПДХМ Людмила Кірман.
У серці Геннадія Зикова для Тирасполя було особливе місце. Сам він родом із Ленінграда, на його дитинство припали роки війни, а в 1946-му вся сім’я переїхала до Молдавії. У Кишиневі він закінчив Республіканське художнє училище, а пізніше переїхав жити в Тирасполь, який став для художника рідним. Саме тому майстер присвятив цілу серію робіт своїй другій батьківщині.
Ще під час навчання в Кишиневі Геннадій Михайлович відкрив у собі потяг до вивчення історії. Цей інтерес відбився й у творах юнака. «Його дипломна робота була пов’язана з епохою Петра І – графічна серія, яку він створював за романом Льва Толстого «Петро І». Любов до історії, до глибокого її вивчення, а також до великої країни, яка існувала на той час, конкретно, до молдавської землі, що стала йому рідною, – вона збереглася у нього впродовж усього життя», – захоплено розповіла науковий співробітник музею.
Серія творів митця, представлена на міні-виставці в державному музеї, присвячена старовинним оборонним фортифікаційним спорудам: фортецям Придністров’я, Молдови та України. Унікальні роботи художника занурюють глядачів у минуле – повертають на 60 років назад. «Ми можемо побачити, як виглядали знайомі нам пам’ятники архітектури півстоліття тому. Зокрема, картина «Бендерська фортеця» була створена 1958 року, задовго до того, як нашу фортецю відновили до нинішнього стану. Геннадій Михайлович досить добре знав історію, любив подорожувати, й усі нові образи, зустрічі, переживання та враження втілював у художніх проектах. Твори Г. Зикова з часом набувають не тільки культурної цінності, а й історичної, тому що допомагають вивчати історію рідного краю», – зазначила Людмила Кірман.
Полотна, на яких відтворені старовинні оборонні споруди, вражають не тільки своєю історичною значущістю, а й технікою виконання, якою є кольорова ліногравюра – відбиток на аркуші паперу малюнка, вирізаного на поверхні лінолеуму. «Техніка досить трудомістка, оскільки поверхню потрібно заґрунтувати, нанести малюнок у дзеркальному відображенні, прорізати його, нанести фарбу і прикласти під тиском лист, а потім цей лист треба зняти й залишиться очікуваний відбиток. Кольорова ліногравюра складна тим, що на одному шматку лінолеуму вирізається зображення одного кольору, на іншому – другого, на третьому – чорні контури, лінії тощо.
Аркуш потрібно поперемінно притискати до цих поверхонь із різними кольорами, в результаті виходить цілісне зображення», – пояснила науковий співробітник.
Геннадій Зиков присвятив життя постійному творчому процесу. Майстер виходив далеко за рамки художника. У світі мистецтва його також знають, як прекрасного реставратора та громадського діяча. Він брав активну участь у створенні Тираспольської картинної галереї, краєзнавчого музею, Дитячої художньої школи й у відновленні Драматичного театру. «Він був художником багатьох музеїв Молдавії й оформляв у них діорами та панорами, пов’язані з подіями Громадянської та Великої Вітчизняної воєн. Зокрема, в Бендерському краєзнавчому музеї є діорама та панорама, над створенням яких Г. Зиков працював у співавторстві з художником М. Дмитрієнком. Так він реалізовував та поєднував свій талант художника і любов до історії», – розповіла служитель музею.
Крім того, з 1998 року Геннадій Зиков працював художником-реставратором у науково-дослідній лабораторії «Археологія» ПДУ імені Т. Г. Шевченка.
Підсумком яскравого життя дивного майстра стали його твори, які оспівують красу та поетичність рідного мальовничого краю, славну його історію, особливості архітектури південних міст, сільські простори та живописні береги Дністра. На міні-виставці в Державному художньому музеї в Бендерах представлено 15 робіт художника. Експозиція даруватиме радість усім цінителям мистецтва до кінця весни.
Марія КРАВЕЦЬ.
Фото автора.