Центр духовності й творчої енергії

Лікарі, що борються за життя придністровців під час пандемії, вчителі, що навчають юних бендерчан в онлайн-режимі, стали першими почесними гостями оновленого Бендерського Палацу культури. Вручити видатним бендерчанам державні нагороди, а також оглянути осередок культури після дворічної реставрації прибули Голова Верховної Ради Олександр Коршунов та глава держадміністрації міста Роман Iванченко.

На честь поважних і шанованих гостей лунали овації та виступали артисти, була представлена театралізована вистава та концертна програма, присвячені Міжнародному жіночому дню за участю державного ансамблю «Віоріка», державного хору під управлінням Т. Твердохлєб, оркестру Головного штабу МО ПМР під керівництвом В. Войнова, державного театру ім. Н. С. Аронецької.

Від імені органів державного управління Олександр Коршунов щиро привітав усіх жінок Придністров’я з прекрасним весняним святом і наголосив, що: «… попри труднощі останніх років, ми бачимо, що держава звертає увагу і на охорону здоров’я, і на просвітництво, і на культуру. Подивіться, який подарунок нині отримало наше місто. Це прекрасна будівля, центр тяжіння нашої культури та мистецтва – Палац культури. Як він змінився!» Спікер парламенту додав, що представляти цей подарунок місту йому надзвичайно приємно, оскільки сам виріс і живе в Бендерах. Він побажав усім любові в серці й затишку в оселях.

«Ми живемо в напружений час, боремося з новим викликом – коронавірусною інфекцією. У цьому оновленому залі прийміть щирі слова подяки за самовіддану копітку працю, спрямовану на збереження здоров’я і життя бендерчан і всіх придністровців. Це щоденний трудовий подвиг», – подякував, звертаючись до медиків, Роман Іванченко. Він додав, що на першому рубежі опинилися не тільки працівники системи охорони здоров’я, а й службовці МВС та освітяни. Представників системи народної освіти відзначили грамотами й заохотили грошовими преміями. Були нагороджені й працівники ремонтно-будівельного управління, які виконали ремонтно-реставраційні роботи.

До речі, ремонт тривав понад два роки. За цей час тут оновили стіни, підлогу і стелю та їхнє оформлення й оздоблення, відновили механізм обертання сцени, замінили двері та крісла. Встановлене сучасне звукове та світлове обладнання, з’явилася система відеоспостереження. Модернізована пожежна сигналізація, реконструйований водопровід, система опалення й електропостачання.

Усі ці роботи здійснені коштом місцевого бюджету і силами бендерських підприємств. Своїми руками вони створювали комфорт і затишок у стінах головного сценічного майданчика міста.

Віднині в Палаці культури модернізована робота сцени. Функція її обертання допомагає змінювати декорації та інтер’єр. Звукооператор ПК Іван Сиченко розповів: «Щоб дивувати глядачів, технічні працівники цілодобово тестували «розумні» механізми сцени та апаратуру. Кілька днів ручного налаштування забезпечили злагодженість виступу світлового оркестру та безлічі софітів».

Цілком згоден з технічною службою директор закладу Анатолій Король: «Така апаратура потрібна, щоб озвучувати концерти високого рівня, наприклад, як нинішнє відкриття. Ми зможемо приймати й великі колективи. Раніше такої можливості не було, а тепер у нас є цифровий пульт, нове обладнання: потужне та надійне. Ми цього довго чекали й нарешті, дочекалися».

Глядачі почувалися в теплому затишному залі вільно та комфортно, а директор задоволено продовжив: «Інтер’єр залу також захоплює: бордові стіни, багато світильників, нові оригінальні кришталеві люстри. Ремонт тривав понад два роки. Кошти виділили з місцевого бюджету. Починалася ж історія осередку культури в далекому 1945-му, коли з ініціативи комсомольців і молоді на вул. Кірова  звели Будинок культури, організували драматичний, хоровий, танцювальний гуртки та оркестр народних інструментів. Рівень художньої самодіяльності Бендер уже в ті часи був досить високий».

Саме в березні 1962-го новому Палацу, що будувався поблизу набережної, було присвоєне ім’я Павла Ткаченка. Сьогодні тут є великий зал на 800 місць, малий – на 300 і камерний – на 70 місць, а також танцювальний (спортивний) зали та кілька студій. Його відкриття стало значущою подією в культурному та громадському житті міста: попри тривалі ремонтні роботи та карантинні обмеження учасники творчих колективів гідно зустріли гостей. Аніматори в національних костюмах здійснювали термометрію та дезінфекцію рук, вітали всіх з приходом весни й дарували мерцішори. У фойє лунала музика у виконанні квінтету «Liberty», розміщені в нішах інтерактивні інсталяції «Живі картини» символізували чотири види мистецтв: музику, театр, образотворче мистецтво і танець, водночас вони послужили фотозонами: гості могли «увійти» в картину і зробити фото на пам’ять.

За словами директора установи, «…діяльність Палацу культури спрямована на надання жителям послуг соціокультурного, просвітницького та розважального характеру, створення комфортних (особливо нині, після ремонту), сучасних умов для занять аматорською художньою творчістю».

Гордістю ПК є понад 20 самодіяльних колективів, які заслужено пишаються званнями «народний» і «зразковий». Завдяки їм, заклад став одним із кращих у Придністров’ї. Творчими колективами керують високопрофесійні фахівці, а їх учасниками є жителі міста від 4 до 75 років. Наприклад, народний молодіжний театр «Авось!» створений у 2000-му. Його учасники віком від 16 до 25 років мають досвід роботи на сценічному майданчику. Колектив під керівництвом заслуженого діяча мистецтв ПМР Світлани Сороковської працює з творами, що хвилюють сучасного глядача, формують моральну позицію молодіжної аудиторії. У цій низці також вокально-інструментальні ансамблі «Сієрра» і «Груфлайн»; народні хори «Ветеран» та української пісні «Червона калина», вокальні ансамблі «Феличитаре», «Рондо», «Добриня». У дитячих гуртах-супутниках – «Добринюшка» та «Калинонька» – виховується гідна зміна та послідовники старших артистів. Театр танцю «BOOM», ансамблі бального танцю «Престиж» і спортивного бального танцю «Феєрія», брейк-дансу «Мандрівник», стріт-дансу «Ф’южн», об’єднання східного танцю «Орієнталь», є й народний цирк «Юність», духовий оркестр і народних інструментів «Тараф». У такому розмаїтті можна вибрати справу до душі! Кількість учасників культурних формувань – 384, з них діти – понад 170 осіб. «Сподіваюся, що в Рік молоді талановиті, сміливі, наполегливі й креативні бендерчани здобудуть ще більше перемог у різних конкурсах і прославлять свої творчі колективи, наш Палац і рідне місто», – зазначив директор закладу Анатолій Король.

Двері Палацу культури ім. Павла Ткаченка завжди відкриті для людей, охочих виразити себе через творчість, а також для глядачів різного віку. Заходи, що проводяться співробітниками ПК, високо цінують бендерчани, придністровці та гості нашої республіки.

Олена   СТЕФАНЮК.

Фото з сайту держадміністрації м.Бендери.