У нашій республіці діють такі інститути громадянського суспільства як Громадська палата і громадські ради міністерств і відомств.
Для чого їх створюють, кому вони потрібні? Подібні запитання можна іноді почути, коли йдеться про це, досить ще незвичне для нашого слуху, словосполучення.
Громадська рада – необхідний інструмент практичної демократії. Це камінь у фундаменті майбутнього громадянського суспільства, принципово новий громадський інститут, покликаний сприяти розвитку конструктивного діалогу між суспільством і владою й тим самим допомагати розвитку відкритого, стабільного і здорового соціуму. Що, своєю чергою, і є найважливішим показником успішного політичного та економічного розвитку регіону, показником зростання культури та самосвідомості людей, які тут живуть.
Громадська рада – не опозиція владі й не лобіст інтересів будь-якої групи людей. Це радник і консультант влади, це експерт і це – голос громадськості, який повинен бути обов’язково почутий владою «на самій горі», з тим, щоб прийняти правильні рішення. Тому Громадська рада повинна мати реальну можливість «наживо» донести до тих, хто ці рішення приймає, думку широких верств населення або поставити владі суспільний запит, оголосити назрілу соціальну проблему.
Виконуючи Постанову Уряду ПМР від 30 жовтня 2020 року при міністерствах і відомствах, а також при держадміністраціях міст і районів нашої республіки, Громадська палата ПМР формує громадські інституції, члени яких працюють виключно на громадських засадах, тобто, не отримуючи за це зарплату. За таких умов готові діяти грамотні, досвідчені люди, які мають тверді життєві переконання і власну позицію, орієнтовану на громадські інтереси, небайдужі до того, що відбувається з усіма нами сьогодні й відчувають свою відповідальність за те, що відбуватиметься завтра. Склад Громадської ради при виконавчих органах державної влади затверджується керівником відповідного органу держвлади, а голова обирається членами ради.
Звичайно, очолювати цей орган не може людина, яка є керівником міністерства чи відомства, адже не буде вона сама собі розповідати про настрої людей, підтримувати сама себе і критикувати сама себе за помилки. Це вже прерогатива членів Громадської ради.
Так, наприклад, Громадську раду при Державній службі з культури та історичної спадщини очолює відомий музикант, художній керівник Державного колективу «Ліберті» Дмитро Шеремет. У розмові з нашим кореспондентом він розповів, що на сьогодні розроблено Регламент та Кодекс професійної етики членів Ради. До її складу на конкурсній основі увійшли відомі в країні люди, які представлені усіма містами Придністров’я: художники, артисти, викладачі художніх та музичних навчальних закладів, наукові співробітники музеїв тощо.
Членами подібної громадської структури при Державній службі управління документацією та архівами є: Ігор Смирнов – перший Президент ПМР, Алла Мельничук – директор Тираспольського об’єднаного музею, Ігор Небейголова – отаман ЧКВ та багато інших відомих людей. Вони обрали своїм керівником Маргариту Балицьку, яка протягом багатьох років очолювала Кам’янський комплекс меморіальних музеїв. За її участі створювалися експозиції музеїв Героїв Радянського Союзу, уродженців Кам’янського району – П. Вершигори, І. Солтиса, Ф. Жарчинського, І. Коваля, керівника Кам’янського підпілля Я. Кучерова, а також музею історії та етнографії Кам’янської середньої школи № 2. Можна сподіватися, що під таким керівництвом робота новообраного органу вестиметься на досить високому рівні.
Звичайно, Рада не може замінити собою діяльність того чи іншого державного органу, але звернути увагу очільників на проблеми, що виникають у суспільстві, порадити керівникові прийняти правильне рішення вона може.
Громадські ради вже утворені при міністерствах: економічного розвитку, освіти, охорони здоров’я тощо.
Iрина МАСЛОВА.