Щороку аграрії нашої республіки приділяють велику увагу закладанню врожаю зернових культур, що гарантують продовольчу безпеку країни, яка, в свою чергу, є елементом національної безпеки держави.
Чи можна очікувати гарного урожаю, виходячи з нинішніх весняних погодних умов, наш кореспондент з’ясовував з помічником міністра сільського господарства ПМР Федотом Цибульським.
– Скільки землі засіяли зерновими культурами на нинішній рік?
Ф. Ц.: З огляду на наслідки посушливого 2020 року, аграрії значно розширили озимий клин. Його обсяг склав 96 тис. га, в тому числі під озиму пшеницю – 85 тис. га, під озимий ячмінь –9,8 тис. га. Зимовий період для озимих зернових культур є одним з найбільш відповідальних в тому сенсі, що сприяє забезпеченню і збереженню життєздатності рослин, їх розвитку на початку весняної вегетації та формування зернової продуктивності.
– У порівнянні з минулим роком чи можна сказати, що погодні умови нинішньої зими були сприятливішими від минулорічних?
Ф. Ц.: Так, нинішня зима видалася для озимих зернових культур у цілому досить сприятливою. Це підтверджують результати визначення життєстійкості рослин. Оцінка проводилася у всіх районах у другій декаді лютого і в першій декаді березня. Відзначено, що рослини перебували в трьох фазах розвитку: фаза шильця, фаза двох листків, фаза початку кущіння. Найбільш «рівними» посіви були в північних районах, а в Слободзейському районі до 40 % перебували у фазі шильця і двох листків.
– Ми хвилювалися, коли взимку по майже голих, безсніжних полях вдарили морози. Як озимі впоралися з такою напастю?
Ф. Ц.: Нічого подібного. Озимі були надійно захищені сніговим покривом від 10 см на півдні й до 20 см на півночі, а температура в більшості випадків була вищою за критичне вимерзання озимої пшениці (-15 С°, -16 С° на рівні вузла кущіння) і навіть ячменю і ріпаку озимого. Січнева температура, яка сягала до -18 С° на півдні й до -22 С° у північних районах, і лютневі морози (від -7 С° до -12 С°) не завдали значного збитку озимині. Після останнього зниження температури рослини втратили частину вегетативної маси. Це, перш за все, сорти іноземної селекції, озимий ячмінь дворучка, а також ріпак, як культура, менш адаптована до таких умов зимівлі.
Мінімальні температури ґрунту на глибині залягання вузла кущіння озимої пшениці не опускалися нижче як -7 С°. З підвищенням температури повітря і за відсутності снігового покриву на полях у рослин озимих зернових відновилися процеси життєдіяльності, що візуально проявилося у зміні кольору і відростанні листкових пластинок. Що стосується озимого ріпаку, то подекуди були пошкоджені листкові пластинки на площах, де спостерігався слабкий розвиток рослин, викликаний пізніми термінами посіву.
– Які роботи виконуються нині на весняних полях?
Ф. Ц.: З відновленням весняної вегетації аграрії займуться підживленням рослин у залежності від фази розвитку. Активно почалося підживлення по ґрунті, що розтанув після морозів, та на полях, де відзначалася фаза сходів (шильця) і утворення вузла кущіння. Прикореневе внесення вже розпочато з середини березня на добре розкущених посівах. Станом на 26 березня підживлено озимих на площі 81 тис. га, що становить 84 % всіх площ.
– Чи можна сподіватися на гарний урожай у поточному році?
Ф. Ц.: Не беруся робити прогнози на врожай, адже попереду непередбачуване літо, ми не знаємо, які сюрпризи воно нам готує. Одне можу констатувати, що вегетація озимих зернових культур відновилася 15-16 березня, а це близько до середніх багаторічних термінів. З огляду на вміст вологи в метровому шарі ґрунту (від 120 мм на півдні й до 190 мм на півночі), є достатньо підстав прогнозувати формування врожаю на рівні хороших показників, досягнутих у республіці. Нині стан озимих зернових культур на більшості посівних площ добрий та задовільний, що вселяє певний оптимізм.
Аліса КОХАНОВА.
Фото з сайту мінсільгосп ПМР.