Своє 30-річчя ЗАТ «Агропромбанк» відзначив 1 квітня. Так, з’явився він на світ саме в день сміху, жартів і розіграшів. Та з’явився всерйоз, крім жартів, і надовго. Причому не сприймайте слово-сполучення «Банк № 1 Придністров’я» тільки як порядковий номер його появи. Він перший ще багато в чому, але про це трохи пізніше.
Привітання
Від щирого серця вітаємо придністровський народ з початком становлення банківської та фінансової систем держави – з 30-річчям від дня створення Агропромбанку «Придністровський» у структурі Агропромбанку СРСР. Саме 1 квітня 1991 року почався відлік існування самостійної фінансово-банківської структури Придністровської Молдавської Республіки.
Особлива повага і вдячність за мужність та стійкість ветеранам і творцям банківської системи держави, які віддавали свою працю спільній справі, не боялися погроз і нападів.
Ми завжди будемо пам’ятати першого керівника Агропромбанку «Придністровський» Ніну Пилипівну Орлик і перших співробітників банку.
Бажаємо вам, професіоналам банківської справи, здоров’я, успіхів і щастя!
Голова Дорадчих зборів перших придністровських депутатів при Голові Верховної Ради Придністровської Молдавської Республіки І. М. СМИРНОВ
Від ПРАК до республіканського фінансового лідера
У Радянському Союзі філія Агропромбанку СРСР у Тирасполі виконувала функцію кредитної установи, що фінансує інвестиції в агропромисловий комплекс держави та у споживчу кооперацію. Однак після проголошення незалежного Придністров’я молодій республіці як повітря потрібні були атрибути власної фінансової системи. І навесні 1991 року перша така організація з’явилася – ПРАК «Агропромбанк» (Придністровський регіональний акціонерно-комерційний банк).
Засновниками його стали три великих підприємства регіону: ДУП «М’ясокомбінат» м. Тирасполя, Тираспольський винно-коньячний завод «KVINT», ЗАТ «Консервний завод ім. 1 Травня». Спочатку банк обслуговував Агропромисловий комплекс і бюджет Придністров’я, поєднуючи з моменту реєстрації до кінця 1992 року функції комерційного та центрального банку республіки.
У лютому 1992 року в результаті успішних переговорів з Центральним банком Росії в Москві був зареєстрований розрахунково-касовий центр ПМР, який дозволив Придністров’ю здійснювати своєчасні міжреспубліканські розрахунки. У 1997 році основним акціонером «Агропромбанку» стає велика холдингова компанія регіону – ТОВ «Шериф». Поряд з обслуговуванням підприємств холдингу, він активно почав розвивати обслуговування корпоративного сектора регіону. З приходом нового акціонера банк формулює Місію й Бачення своєї фінансово-кредитної організації, виробляє нову стратегію розвитку.
У 2000 році ПРАК «Агропромбанк» активно впроваджує низку нових роздрібних послуг для населення – перший у республіці виконує послуги з надання фізичним особам в оренду депозитарних комірок і організації послуг швидких міжнародних грошових переказів, видачі дорожніх чеків.
У 2004 році ПРАК «Агропромбанк» стає закритим акціонерним товариством «Агропромбанк». Відбувається зміна логотипу. Того ж року ЗАТ засновує в ПМР локальну платіжну систему «Радуга» на базі мікропроцесорних карт.
З 2006 року для підвищення рівня та якості сервісу банк починає відкривати власні відділення, які забезпечують принципово новий підхід до процесу обслуговування клієнтів. Він полягає у зручному графіку роботи та в комфортних умовах комплексного обслуговування. Для зручності віддаленого консультування клієнтів при «Агропромбанку» створюється Контакт-центр.
2007 року АПБ відкриває філію в останньому з неохоплених міст республіки – Дністровську. У тому ж році він виводить на ринок нову торговельну марку – «Супермаркет грошових переказів», яка приносить йому авангардну позицію на даному ринку. А ще через рік банк освоює функцію грошових переказів, а також поповнення і виведення грошей з електронних гаманців «WebMoney» через Інтернет.
У 2010 році «Агропромбанк» беззаперечно визнається сучасним, високотехнологічним, універсальним фінансовим інститутом, лідером банківської галузі ПМР і посідає перше місце в банківській сфері за багатьма показниками: розміром власного капіталу, активів, прибутку, є найбільшим кредитованим банком регіону, найбільшим на місцевому ринку оператором міжнародних грошових переказів, лідером на багатьох фінансових ринках, де він працює.
Мережу його присутності представляють головний банк у Тирасполі, 7 філіалів у всіх містах ПМР, 8 відділень розширеного типу і 71 відділення стандартного типу. У банку обслуговуються понад 2 700 корпоративних і понад 89 000 приватних клієнтів.
Кількість власників карток платіжної системи «Радуга» досягає рекордного числа – 50 000. Крім того, з ПС «Радуга» банк реалізовує 189 зарплатних проектів. Обсяг кредитного портфеля АПБ становить $ 133 млн, його власного капіталу – $ 54 млн.
У рік свого 20-річного ювілею (2011) «Агропромбанк» залишається лідером у банківській галузі за такими основними показниками, як розмір активів, розмір власного капіталу, обсяги кредитування юридичних осіб, розмір прибутку, обсяги обслуговування грошових переказів фізичних осіб, розмір податкових відрахувань до бюджету серед усіх банків Придністров’я.
У 2014 році АПБ, як і раніше, залишається одним з найбільших платників податків ПМР, загальна сума сплачених податків складає $ 3,37 млн. У 2016 році «Агропромбанк» представляє для власників карти «Радуга» нові послуги:
– можливість оплати картою «Радуга» сервісу з таксі 15–17;
– карту «Радуга» миттєвої видачі;
– кредитну карту «Радуга».
Активи банку у 2018 році збільшуються на 4 % і становлять уже $ 290 млн. Минулого року клієнтам запропонували новий кредитний продукт – «Розстрочка» на базі платіжної картки платіжної системи «Радуга». Нарешті, зовсім недавно, у 2020 році «Агропромбанк» випускає перші карти єдиної платіжної системи «Клевер».
На сьогодні ЗАТ «Агропромбанк» продовжує успішно розвиватися та освоювати найсучасніші форми роботи з клієнтами й надавати серйозну підтримку економіці республіки, що дозволяє йому по праву називатися банком № 1 ПМР.
Фінансовий лідер ПМР: професіоналізм і сучасність
Про ЗАТ «Агропромбанк», перший і найбільший банк Придністров’я, ми часто чуємо слова «лідер», «фаворит». Працівникам АПБ, напевно, особливо приємно чути їх у дні свого 30-річчя. Так, він, дійсно, лідер, як ми вже говорили, причому це слово ми можемо повторювати не один десяток разів. Лідер за кількістю клієнтів і розмірами власного капіталу, за активами та за кількістю виданих кредитів, за кількістю упроваджуваних у роботу банківських новацій.
Близько 70 % усіх платіжних карт припадає на частку АКБ. У зарплатному проекті банку бере участь 600 організацій. Зарплату на карти «Агропромбанку» отримують понад 80 000 клієнтів. Це 2/3 фонду оплати праці всієї ПМР. Послугами Інтернет-банку АКБ користується 104 000 осіб. Ці послуги дають можливість їм оплатити комунальні платежі, обміняти валюту, зробити покупки через інтернет або телефоном без черг і втрати часу. Банк працює з найбільшими підприємствами республіки. 80 % зовнішньоторговельного обороту ПМР припадає на клієнтів банку. Це відомі фірми, флагмани нашої промисловості, головні платники податків нашої держави. З АКБ співпрацює понад 3 000 великих і маленьких компаній Придністров’я.
І ще про одне. АКБ – лідер з розробки та впровадження нових сервісів. «Ми відстежуємо світові тенденції, намагаємося працювати на випередження, розуміючи, що через деякий час ці сервіси будуть популярні й у нас. Наша місія – в наведенні мостів між споживачем і продавцем. Ми розвиваємо інфраструктуру, роблячи її зручною та швидкою, популяризуємо безготівкові розрахунки. Довіра до нас зростає як з боку споживачів, так і з боку компаній», –розповів журналістам голова правління Агропромбанку Юрій Кучеренко.
Слово «Радуга» вже давно набуло в Придністров’ї друге значення: без цієї платіжної картки вже важко уявити собі похід у супермаркет, заправку автомобіля. У республіці нині вже 160 000 карт «Радуга». Особлива популярність у кредитної «Радуги». З 2018 року послуга з розстрочки доступна вже не тільки за кредиткою, а й за звичайною дебетовою карткою. Користуючись картою «Радуга», можна оформити страховий поліс, оплатити комунальні послуги, придбати квиток на концерт у Кишиневі, розрахуватися онлайн за квитки на літак. При цьому під час використання вами цієї карти її власник – АПБ – надає вам знижку або CashBack (повернення частини готівки).
«Переваг у цієї карти безліч, – пояснив нам бендерчанин Сергій. – Зокрема, по всій території ПМР розташовані супермаркети «Шериф», у яких із задоволенням беруть карту «Радуга» для оплати. При супермаркетах розташовані банкомати, які працюють у цілодобовому режимі, що дозволяє за необхідності знімати гроші або робити оплати товарів чи послуг і вдень, і вночі. Карта приймається до оплати на всіх автозаправках фірми «Шериф». Крім цього, більшість магазинів, торговельних центрів і об’єктів харчування (ресторани, кафе, бари) теж із задоволенням приймають її до оплати».
У ЗАТ «АПБ» з’явилася і така сучасна форма розрахунків, як мобільні платежі телефоном. Цей спосіб розрахунку в магазині або кафе через мобільний телефон стає доступним на всій території ПМР. Ось що розповіла нам про цю послугу підприємець Наталя Рогатинська: «Клієнти дуже задоволені й раді, тому що це набагато спрощує їхнє життя. Відмінна система, дуже зручна».
У листопаді 2020 року «Агропромбанк» випустив перші карти єдиної платіжної системи «Клевер». Крім АПБ вона була представлена ще двома придністровськими банками – «Ексімбанком» та «Ощадбанком». В інтерв’ю журналістам Юрій Кучеренко (нагадаємо – голова правління АПБ) розповів про те, що ця система вводилася для зручності клієнтів. Картою «Клевер» можна користуватися в терміналі будь-якого з трьох названих банків, а також скрізь, де є пристрій для її приймання.
Він заспокоїв власників карти «Радуга», що для них нічого не змінюється. Їхні картки автоматично переходять у платіжну систему «Клевер». Тому необхідності міняти стару карту АПБ у стислі терміни не буде. «Радуга» діятиме до закінчення свого терміну, а потім її без черг і ажіотажу замінять на систему платежів «Клевер». «Наша мета –зробити для клієнтів перехід на карту «Клевер» максимально комфортним і планомірним», – підкреслив Юрій Кучеренко.
«Агропромбанк» відіграє найважливішу роль в економіці республіки. Як ми вже сказали, найбільші придністровські організації та підприємства обслуговуються саме тут. Завдяки позиковим коштам вони можуть розвиватися та оновлювати своє обладнання. Так сталося з Молдавським металургійним заводом. Завдяки кредиту АПБ у 2017 році ММЗ не закрили. Ці гроші дозволили йому розрахуватися з боргами, також вони пішли на модернізацію заводу і закупівлю брухту. Уже наступний рік ММЗ закінчив з рекордними показниками з виплавки сталі за останні 10 років.
При цьому необхідно зазначити: АПБ не тільки тримає лідерство серед банків ПМР, не тільки допомагає кредитами нашим підприємствам. Ще в його зобов’язаннях є пункт щодо проведення на підставі міжнародних стандартів постійної роботи з профілактики «відмивання» грошей, отриманих незаконним шляхом.
Головний потенціал «Агропромбанку»
Всі ми напам’ять знаємо і до тонкощів розуміємо розхожу фразу «Кадри вирішують все». Мабуть, саме нею керується правління банку в роботі зі своїм головним потенціалом – колективом співробітників, оскільки від двох причин – злагодженості трудового колективу і професійності його складу – залежить чимала частина успіху.
Основою політики АПБ щодо персоналу є прагнення надати умови для реалізації здібностей і професійних навичок співробітників, а також забезпечити гідну винагороду результатів їхньої праці. Колектив банку – це єдина команда, і успіх окремо взятого співробітника – складова частина успіху і процвітання всього «Агропромбанку» в цілому.
Перш за все, ЗАТ «Агропромбанк» у своїй діяльності велику увагу приділяє принципам соціальної відповідальності. Ця організація є прикладом того, як можна досягати успіху в бізнесі та при цьому приносити користь не тільки собі, але й іншим, усій республіці. З одного боку, робота тут – це прекрасний шанс для молодих фахівців реалізувати свій професійний потенціал та набути нового досвіду. У них з’являється унікальна можливість для подальшого кар’єрного зростання. Простіше кажучи, робота в АПБ дає молоді почуття стабільності та впевненості в завтрашньому дні для себе і своєї сім’ї.
З іншого боку, колектив свято шанує своїх ветеранів, які ще працюють, і тих, що вже перебуває на заслуженому відпочинку. Серед них необхідно назвати:
– Влаєву Наталію Михайлівну, яка в 1991 році працювала бухгалтером філії в м. Рибниці, на сьогодні – старший спеціаліст відділу операційного обслуговування клієнтського блоку;
– Мунтян Валентину Олександрівну, яка 1991 року працювала старшим бухгалтером філії в м. Слободзеї, нині – начальник відділу введення та оформлення операцій філії м. Слободзея;
– Окоркова Григорія Михайловича, який у 1991 році працював адміністратором управління автоматизації філії в Тирасполі, на сьогодні – фахівець з персоналізації та випуску карт ОПК;
– Ткаченко Тетяну Михайлівну, яка з 1991 року по теперішній час працює керівником філії в м. Слободзеї;
– Турчанинову Людмилу Василівну, яка в 1991 році була завідувачем каси філії в Тирасполі, нині – завідувач сховища. І багатьох-багатьох інших.
Григорій Окорков прийшов у «Агропромбанк» практично з дня його створення. «У 1991 році у нас ще не було охорони, інкасаторів, депозитаріїв, відділень по всій ПМР, айтівців, – розповідає він. – Та вже тоді формувався основний принцип організації: головне тут – колектив. У 1992 році, коли в Бендерах почалися бойові дії, грошей у сховищах ще не було, але у нас вже почалися спеціальні тренування по типу цивільної оборони, які полягали в тому, що колектив за сигналом тривоги спускався у сховище, де і ховався. Там не було нічого – ні грошей, ні стільців, тільки порожні полиці. І люди перечікували «тривогу», стоячи на ногах».
Як створювалася банківська система республіки, краще за інших пам’ятає В’ячеслав Загрядський. На початку 90-х він як перший заступник голови Верховної Ради займався в тому числі й банківським питанням. «Молода республіка, яка оголосила про свою незалежність, фінансово продовжувала залежати від Молдови – згадує він. – Усі банки, які працювали на нашій території, підпорядковувалися Кишиневу. І наші підприємства, які мали у них свої рахунки, були змушені перераховувати податки до бюджету іншої країни. Вийти з підпорядкування Молдови не наважувалися ні Промбудбанк, ні Ощадбанк, тому що за це всім їм загрожував тюремний строк, тобто позбавлення волі. Єдиним банком, який узяв на себе величезну відповідальність, став Агропромбанк.
Рішення приймалося в Москві. Нам призначили день зустрічі, як це не дивно, 1 квітня. Ми виїхали з головою правління нашого Агропромбанку Ніною Орлик. У Москві нас прийняв голова правління Агропромбанку СРСР Микола Лихачов, і в той же день він прийняв рішення затвердити Придністровський Агропромбанк з прямим підпорядкуванням Агропромбанку СРСР».
Так у нашій республіці з’явився свій перший банк – основа всієї фінансової незалежності республіки. І на сьогодні, через 30 років, «Агропромбанк» залишається першим у всьому, працює на випередження і не зупиняється на досягнутому. Саме тому він за правом вважається банком № 1 у Придністров’ї.
Олександр ПЕТРЕНКО.
Фото з вiдкритих джерел.
На фото Юрій Кучеренко.