Профілактика алкоголю і наркотиків, на думку головного нарколога Росії Євгена Брюна, ділиться на 3 складові частини – первинну, вторинну і третинну.
Первинна профілактика – це інформаційні та виховні заходи, які проводить держава щодо населення в широкому масштабі. До розв’язання проблеми залучаються безпосередньо і ЗМІ, особливо телебачення. У країні має бути відкрито досить багато центрів здоров’я, куди людина може прийти й визначити свої ризики з того чи іншого захворювання, зокрема і наркологічного. Організовується розгалужена мережа телефонів довіри, гарячих ліній, які консультують батьків і будь-яких громадян, які потребують відповіді на свої запитання. Водночас виховується відповідальне ставлення до себе, сім’ї, роду, народу, країни.
Вторинна профілактика стосується більш вузької технології – раннього виявлення груп ризику, що зловживають алкоголем або вживають наркотики, та роботи з ними. Лінія профілактики була розроблена 1949 року в США й донині є досить популярною на Заході, її рекомендують ВООЗ і міжнародна організація праці. Суть її полягає в тому, що спеціально навчені фахівці приходять в організований колектив, виявляють людей, які зловживають алкоголем, споживачів наркотиків, і прицільно працюють із групою ризику. Щоб було зрозуміло, як ця система працює, поясню вам на простому і конкретному прикладі.
В одному з елітних університетів помер студент від передозування наркотиків. Ректор запросив фахівців, які всіх обстежили, протестували на наявність наркотиків, алкогольних проблем і виявили близько 15 % споживачів наркотиків. Наркологи зустрілися з кожним із виявлених «хворих» і в приватній бесіді обговорили проблему, запитали, навіщо вони це роблять. 15–30 хвилин розмови з кожним зі студентів допомогли протягом року знизити кількість споживачів до 2 %. Це науковий факт.
Так працює вторинна профілактика: на ранньому етапі виявляється залежність, роз’яснюється, чому суспільство це не вітає, які медичні, юридичні, соціальні, кар’єрні наслідки можуть виникати. За допомогою цих фахівців людина приймає своє усвідомлене рішення і відмовляється від прийому психоактивних речовин. На практиці доходило навіть до ситуацій, у які неможливо повірити. Після переговорів з одним із споживачів наркотиків він кинув вживати алкоголь, наркотики, тютюн і став абсолютно чистим. Однак, на превеликий жаль, такі випадки трапляються досить рідко. Проте вони абсолютно виправдані.
«Нині триває широка дискусія з приводу того, тестувати чи ні молодь на наркотики, – продовжив Євген Брюн. – У школі з цим не виникає особливих проблем, крім тієї, що є батьки, які чомусь не допускають нас до своїх дітей. Ми їм пояснюємо, що ця інформація конфіденційна, соціально діти ніяк не постраждають, але поки що такі труднощі виникають».
Третинна профілактика – це, як не дивно, лікування і реабілітація хворих. Фахівці ставлять діагноз, потім відбувається процедура інтервенції (втручання). Вона полягає в тому, щоб мотивувати людину на лікувально-реабілітаційний процес. Далі застосовують різні спеціальні технології.
СУТЬ ЛIКУВАННЯ
Спочатку з людини треба вивести всі токсичні речовини, привести до ладу його фізіологічний стан, тіло, фізичну форму, а потім настає черга його психопатологічних розладів: депресії, патологічного потягу до алкоголю або наркотиків. Після такого складного етапу на перший план виходять особистісні розлади – все, що стосується особистості до захворювання і те, що призвело до нього, загострюється, оголюється.
«Ми повинні скорегувати це, тому проводимо етап психотерапії, – індивідуальний і колективний, – продовжує головний нарколог Росії. – Потім слідує етап реабілітації, він досить складний. По-перше, людину необхідно навчити залишатися тверезою. Легко кинути наркотики, важко без них залишитися. По-друге, треба навчити оточення правильно поводитися з цією людиною. Наступним етапом є переконання пацієнта в тому, що він не повинен спілкуватися з особами, які вживають наркотики й алкоголь, оскільки вони можуть спровокувати його знову. Настає період усамітнення – півроку-рік. Протягом цього часу формується нове середовище, адже порожнечу треба заповнити. У нас сформована спеціальна лікувальна субкультура з хворих, що одужують. Вони спілкуються одне з одним, діляться досвідом одужання. Такі групи працюють деякий час, а іноді – усе життя, і хворі продовжують одужувати. Коли ми розповідаємо про наш досвід на Заході, перша реакція – недовіра. Однак, приїхавши в нашу країну, вони бачать усі ці технології на власні очі й дивуються, що таке можливо.
ПОТРIБНI ЗАКОНИ
ТА СЕРЙОЗНА IНФОРМАЦIЙНА ПОЛIТИКА
Закінчив Євген Брюн свою відеолекцію життєствердно: «Я з оптимізмом дивлюся в майбутнє. Ми маємо дві проблеми: закони, яких недостатньо, і ЗМІ. У цій ситуації важлива серйозна інформаційна політика щодо формування здорового способу життя, відмови всіх від алкоголю і наркотиків.
Я з оптимізмом згадую досвід Англії 60–80 років ХХ століття, коли населення зрозуміло, що нічого не знає про інвалідів, і в прайм-тайм по телебаченню запустили щоденну програму. Протягом місяця вони всі свої проблеми усунули. Таким же чином, за допомогою ЗМІ, ми могли б розв’язати багато проблем і у нас. Я закликаю журналістів замислитися над цим, а читачів – вести здоровий спосіб життя».
Павло ОСТАПЕНКО.