Усім відомо, що назву «cognac» (по-нашому – коньяк) своєму відомому напою французи дали за назвою провінції Коньяк, де він уперше з’явився на світ, і нікому розкрученим брендом користуватися не дозволяють. Його справедливо називають «напоєм для особливих випадків». Якщо ж хтось за схожою технологією в іншому місці надумає смачні (або не дуже) спиртні напої робити, то називати може їх як хоче, але тільки не коньяком.
За додержанням вироблених століттями правил виробництва нині стежить національний комітет. Секрети виробництва напою суворо зберігаються. Бочки, в яких витримують коньяк, також особливі й виготовляються з певних видів дуба. Не дай боже якомусь виноробу допустити брак – вмить залишиться без ліцензії.
У французького коньяку є не тільки батьківщина і свій куток, але й день народження. Його відзначають 1 квітня, і це не жарт. Причину веселого збігу з днем жартів і приколів можна пояснити технологією коньячного виробництва.
Чому саме цього дня? За затвердженими в 1909 році міжнародними правилами, молоде біле вино, яке бродило всю осінь і зиму, саме до цієї дати має бути дистильоване, а отримані коньячні спирти – розлиті по дубових бочках. З цього моменту починається відлік витримки коньячних спиртів. «Запізнілі» позбавляються права на привласнення певного віку. Якщо ж спирт, як це часто відбувається, був поміщений у бочки значно раніше вказаної дати, його вік визначається як нуль-нуль років, тобто не зараховується.
Після завершення витримки деякі спирти залишають для майбутніх асамбляжів. Це свого роду «золотий фонд» коньячних майстрів, підготовка на десятки наступних років.
А що ж відбувається після 1 квітня? Є думка, що клімат, в якому ростуть виноградники, настільки прагне потеплішати уже в першій половині весни, що молоде вино може почати повторне бродіння, а цього допустити у виробництві коньячних спиртів ніяк не можна. Рівно через рік молода «душа» коньяку сміливо відсвяткує один рік, наступне 1 квітня – два роки, й тільки тоді виріб коньячних майстрів можна продавати як коньяк.
Тому ніч з 31 березня на 1 квітня можна вважати воістину чарівною. І подібно до того, як у дітей напередодні Дня народження своя казка, то в цьому випадку у дорослих – своя. Вони можуть доторкнутися до цієї магії – відкрити пляшку улюбленого коньяку в ніч на перше квітня і посмакувати напоєм, що став старшим рівно на один рік. Так, безсумнівно, це стосується лише тих коньяків, що витримані в дубових бочках, а не в склі.
Коньяк у Франції вважається одним із національних надбань. Щорічно на вулицях міста, яке дало ім’я цьому популярному алкогольному напою, влаштовуються святкові заходи, де випадає нагода кожному гостю дегустувати продукти іменитих коньячних брендів, а також іншої алкогольної продукції. У гарній компанії та з чудовим настроєм цей напій завжди в ідеальній гармонії, це точно.
Як уже зазначалося, написом «cognac» може бути прикрашена тільки етикетка французького продукту, під час виробництва якого витримані суворі правила. Виготовлений у будь-якій країні схожий напій називають вже не коньяк, а бренді. Коньяк і арманьяк – це теж бренді, але з індивідуальними особливостями, закріпленими законодавчо.
Уляна БОНДАРЧУК.