Найбільша користь від птахів нашим садам не в тому, що вони знищують шкідників – усіх вони ніколи не знищать, а в тому, що вони запобігають їхньому безконтрольному розмноженню та утримують їх чисельність у межах, безпечних для саду.
Садових птахів можна умовно поділити на три групи. Перша – це ті, що переважно збирають свій корм у траві, на поверхні землі у верхніх шарах ґрунту. До них належать галки, граки, вівсянки, горихвістки, дрозди, зяблики. Друга – славки, зорянки, кропив’яники – збирає комах уже вище, на гілках чагарників. До третьої групи, входять синиці, іволги, вівчарики, щиглики. Вони добувають собі прожиток на деревах.
Шпаки
Найбільш бажаною садовою птахою люди здавна звикли вважати шпаків. Саме їх всіляко вітають, розвішують для них усюди, де тільки можна, штучні будиночки, в яких вони безпечно себе почувають. На початку літа шпаки харчуються переважно комахами. Вони прилітають навесні якраз тоді, коли починаються садові роботи та перекопування грядок. Шпаки бігають по свіжоскопаній землі та спритно виловлюють вивернутих на поверхню мешканців ґрунту. Як не поспішає личинка заритися назад у рятівну глибину, шпак виявляється спритнішим і за долю секунди встигає схопити її своїм дзьобом.
За літо шпачиха відкладає яйця двічі. Комах для вигодовування пташенят турботливі батьки шукають, головним чином, на поверхні ґрунту, рідше – на деревах або в повітрі. Вигодувавши пташенят і відчувши свободу, шпаки часто утворюють великі зграї, які збираються для ночівлі на декількох деревах, що стоять поруч.
Такі ж спільні ночівлі великими зграями спостерігаються й у інших птахів, що живуть поблизу людського житла: граків, галок, горобців, сірих ворон. Це досить важливий момент у житті пернатих, що допомагає їм обмінюватися інформацією про наявність корму. Місце ночівлі порівнюють з інформаційним центром. Птахи, що виявили багаті кормом ділянки, наприклад, місця масового розмноження будь-якого шкідника або розсипане зерно, дають знати про це певною поведінкою, а на ранок за ними вилітає ціла зграя.
Синиці
Ці симпатичні синьо-жовті пташки живуть поблизу різноманітних лісів і відкритих водойм. Вони зустрічаються в міських скверах, садах і серед житла людей, не є перелітними птахами. Велика частина синичок знаходить їжу в місцях свого проживання або переселяється ближче до населених пунктів. Оскільки вирубка лісів знищує ареал проживання цього птаха, який для виведення пташенят використовує дупла в лісних деревах, йому довелося навчитися жити поряд із людиною та використовувати для гніздування всілякі щілини, ніші, що трапляються на його шляху в міських садах, скверах і парках. Місцем для гнізда можуть стати ліхтарні стовпи, а також будиночки для птахів, щілини стін, дахів.
Синички годуються усім їстівним, але віддають перевагу їжі тваринного походження, такій як гусінь, жуки, комарі, мухи, клопи, таргани, коники, кліщі, багатоніжки. Їх можна назвати «санітарами лісу». Знищуючи комах, вони визволяють дерева і рослини від шкідників. І не тільки в лісах, а також і в населених пунктах, поруч із приватним сектором, де є городи та дачі. Щоб привабити птахів на свої садові ділянки як біологічний спосіб боротьби з шкідниками, люди будують годівниці та будиночки для птахів. Через те, що велика синиця зимує в місцях свого проживання, вона продовжує знищувати комах до пізніх холодів, таким чином скорочуючи їхню кількість.
Співають синички з березня й до самих холодів.
Хочете чути пташиний спів у своєму садку та врятувати свої зелені насадження від шкідників – бережіть пташок і підгодовуйте їх узимку.
Уляна БОНДАРЧУК.