Екскурс в історію
Витоки відродження Чорноморського козацького війська (ЧКВ) треба шукати в історії запорізького козацтва та ліквідованої в 1775 році Запорізької Січі. Воно було створене наприкінці 1787 року з розрізнених груп запорізьких козаків. «Військо вірних козаків запорізьких» стало надійним щитом Росії на півдні держави – в межиріччі Дністра і Бугу з центром у нинішній Слободзеї, тобто на землях, значна частина яких нині входить до складу ПМР.
У 1792 році чорноморські козаки за Указом імператриці Катерини II були переселені на Кубань, де ЧКВ охороняло південні кордони Росії аж до 1860 року, коли військо було об’єднано з Кавказьким лінійним військом і почало іменуватися Кубанським козацьким військом.
Наприкінці 80-х років ХХ століття реальна загроза цілісності СРСР і Росії дала поштовх відродженню козацтва, яке протягом своєї багатовікової історії було збирачем земель і надійним щитом Вітчизни. Перші козацькі громади були відтворені з ініціативи козаків на початку 90-х років XX століття на Дону, Кубані, Тереку, у Запоріжжі. Установчий козацький Круг Союзу козаків Росії, який відбувся в Москві 28 – 30 червня 1990 року, поклав початок організованому об’єднанню відроджуваного козацтва не тільки в Росії, а й за її межами.
Передумови відродження ЧКВ
Розпад СРСР, остаточно оформлений договором 1991 року в Біловезькій пущі, і слідом за ним проголошення незалежних республік викликали широкий розмах козацького руху, який пробудив генну пам’ять козаків і в Придністров’ї. Спираючись на збережені в пам’яті народні традиції, вони утворили на початку 1990 року в Дубоссарах ініціативну групу з відродження козацтва в нашому краї, яка, створивши оргкомітет, провела установчу конференцію, підсумком якої стало утворення 11 лютого 1991 року «Союзу дністровських козаків». Його обраний отаман Пантелей Сазонов згодом загинув під час бойових дій з відбиття агресії націоналістів Молдови.
У липні 1991 року в Бендерах групою козаків з діда-прадіда була створена «Організація дністровських козаків», що об’єднала нащадків запорізьких, чорноморських, донських, кубанських, оренбурзьких козаків. Утворення перших козацьких формувань у Дубоссарах і Бендерах стало початком відродження козацтва в Придністров’ї. Це відродження відбувалося в умовах політичної нестабільності в Молдові, обумовленої бурхливим зростанням націоналізму, який послідовно почав набувати агресивного характеру на правому березі Дністра. Виникла нагальна необхідність централізації козацького руху.
Установчий сход
На
початку грудня 1991 року в придністровських ЗМІ була опублікована невелика інформація, яка є на сьогодні історичним документом: «Усіх, у кого є хоч крапля козацької крові, кому не байдужа доля Вітчизни, просимо зібратися в залі засідань міської Ради народних депутатів міста Тирасполя».
І вже 17 грудня в столиці ПМР відбувся установчий сход нащадків козаків, який поклав початок відродженню Чорноморського козацтва. У роботі сходу взяли участь тодішній Президент ПМР Ігор Смирнов, Голова Верховної Ради Григорій Маракуца, представники козацьких військ Росії, які прибули в республіку для надання допомоги в справі відродження культурних і духовних традицій козацтва. Сход ухвалив рішення відродити на землі Придністров’я ЧКВ, славні сини якого населяли цей регіон наприкінці XVIII століття.
Очолене кубанським козаком з діда-прадіда, ветераном Великої Вітчизняної війни, Героєм Радянського Союзу полковником Іваном Пащенком, зібрання затвердило дату 17 грудня 1991 року Днем відродження Чорноморського козацького війська. Також було ухвалено рішення доручити виконання обов’язків Військового отамана полковникові Івану Пащенку і до проведення Великого Військового Круга затвердити членів Військового правління.
Захист республіки
Уже в січні 1992 року утворилися перші козацькі округи – Тираспольський, Слободзейський і Бендерський. А 14 лютого 1992 року в Тирасполі відбувся перший Великий Військовий Круг ЧКВ, який обрав Військовим отаманом полковника Олександра Кучера і затвердив членів Військового правління. Пріоритетним напрямком діяльності відродженого Чорноморського козацтва була визначена державна служба і створення військових козацьких формувань.
Ускладнення ситуації в цілому, здійснення націоналістами Молдови низки провокацій, прискорило створення військових козацьких формувань.
У 1992 році військові формування ЧКВ спільно з Республіканською гвардією, бійцями територіально-рятувального загону й ополченцями виступили на захист республіки. Чорноморці самовіддано захищали козацьку землю на всіх ділянках оборони, здобувши глибоку повагу придністровського народу.
9 травня 1992 року Чорноморське козацтво зазнало непоправної втрати – повертаючись із бойових позицій, в автокатастрофі трагічно загинув Військовий отаман Олександр Кучер. Всього під час бойових дій із захисту республіки загинуло 92 козаки.
Новим Військовим отаманом обрали полковника Віталія Бондарчука, запорізького козака з діда-прадіда. З його ім’ям пов’язана вся подальша діяльність ЧКВ з відбиття агресії націоналістів Молдови та успішного завершення бойових дій. Перемога, здобута ціною багатьох життів козаків, стала першою сторінкою відродження бойової слави Чорноморського козацтва.
Мирні рейки
Перехід на «мирні рейки» завершив формування структурних підрозділів ЧКВ шляхом утворення станиць і куренів в округах, створенням окремої козацької протитанкової батареї, утворенням прикордонних застав і окремого резервного прикордонного козацького полку. У 1994 році на Великому Військовому Кругу ЧКВ Військовим отаманом обрано генерал-майора Володимира Рябинського, який протягом 18 років був беззмінним лідером Чорноморського козацтва.
Нині до складу Чорноморського козацького війська входить сім козацьких округів: Тираспольський, Дубоссарський, Слободзейський, Бендерський, Григоріопольський, Рибницький та Кам’янський. За минулі 25 років було затверджено герб, гімн і прапор ЧКВ, створено виробничо-господарські структури Війська, творчі козацькі колективи, увічнено імена козаків, полеглих «за други своя». За великі заслуги у справі захисту нашої держави та зміцнення її економічного та оборонного потенціалу ЧКВ відзначено найвищою державною нагородою ПМР – Орденом Республіки.
З 18 лютого 2012 року дотепер Військовим отаманом Чорноморського козацтва є генерал-майор Ігор Небейголова.
Єлизавета ЮР’ЄВА.