У ході запеклих боїв 12 квітня 1944 року радянські війська звільнили місто Дубоссари від німецько-румунських фашистських загарбників.
Визволення міста почалося збоку села Афанасіївка. У наступальній операції брали участь частини 94-ї гвардійської стрілецької дивізії 53-ї ударної армії 2-го Українського фронту.
Президент ПМР привітав дубоссарців із 77-ю річницею з дня визволення міста від окупантів. Він від щирого серця побажав жителям міста і району міцного здоров’я, добробуту і миру. Вадим Красносельський також нагадав, що: «…Дорогою була ціна звільнення – тисячі радянських солдатів полягли на полі брані. Імена багатьох із них увічнені на Меморіалі Слави в Дубоссарах, у селах району. А скільки імен залишилися невідомими, скільки пропали безвісти! На території Придністров’я ведуться пошукові роботи, покликані відновити історичну справедливість – з честю і гідністю перепоховати останки полеглих воїнів, вписати їхні імена до списків воїнів-визволителів».
Вранці на Меморіалі Військової Слави відбулася церемонія покладання квітів. Ушанувати пам’ять героїв-визволителів прийшли фронтовики Володимир Зайчук та Володимир Костенко, глава державної адміністрації Руслан Чабан, заступник голови Ради народних депутатів Владислав Келюх, депутат Верховної Ради ПМР Борис Герман, голова Ради ветеранів війни, праці та Збройних сил Віктор Багнібов, представники громадських організацій, трудових колективів, жителі міста.
Цього ж дня активісти молодіжного крила РПП «Оновлення» та гімназисти відвідали Курган Слави, поклали квіти до місць упокоєння визволителів і вшанували пам’ять героїв хвилиною мовчання.
Через відсутність списків неможливо встановити точну кількість загиблих під час окупації. За оцінками фахівців кількість убитих може становити понад 18,5 тисячі осіб. Після звільнення Дубоссар за містом виявлено 12 поховань довжиною 15 метрів, шириною та глибиною 4 метри й одне таке ж саме – на території міської лікарні. У самому місті на момент визволення залишалося всього близько 500 жителів.
Для проведення акцій масового знищення в операційній зоні румунської армії німецьким командуванням була підготовлена «Айнзацгрупа D» загальною кількістю близько 600 солдатів і офіцерів СС, а румунським військам і жандармерії була відведена роль підручних, що допомагали вбивцям.
За час окупації, з 24 липня 1941-го до 12 квітня 1944 року, в Дубоссарах за орієнтовними підрахунками було знищено понад 9 тисяч осіб – довоєнних жителів Дубоссар і сіл Дубоссарського району.
На окупованій території існувало також єврейське гетто, куди зганяли людей цієї національності з Молдавії, України й навіть із Чехословаччини. Румунсько-німецькими військами тільки в період з 12-го до 28 вересня 1941 року за різними оцінками було розстріляно від 6 до 8 тисяч чоловік. Операція була розпочата в ніч на 12 вересня. Вже о 5-й годині ранку під конвоєм поліції у двір тютюнової фабрики було доставлено 2 500 осіб. Їх відводили до спеціально виритих ям і вбивали. Спочатку були розстріляні чоловіки, а потім – жінки й діти. Жінок змушували тримати немовлят так, щоб зручніше було в них стріляти. Перед убивством у жертв забирали цінності, виривали золоті зуби. Розстріл був завершений до першої години дня. Незабаром після цього масового винищення на тому ж полі в чотирьох додатково виритих ямах були розстріляні як мінімум 1 000 осіб. 16-17 вересня таким же чином було вбито близько 1 500 чоловіків, жінок і дітей, яких пригнали під конвоєм німецькі колоністи з районів Молдавії. У жовтні тут знищили близько 500 євреїв із Григоріополя. До кінця 1943 року в Дубоссари доставили й стратили там ще понад 10 тисяч євреїв. Знищення в’язнів Дубоссарського гетто стало наймасовішим актом голокосту на території Молдавії.
Ще одним місцем масового вбивства був табір на території цегельного заводу, який у Дубоссарах румунська окупаційна адміністрація влаштувала для політичних в’язнів. Багато позбавлених волі людей загинули в катівнях, а перед самим відступом 76 в’язнів табору були розстріляні есесівцями.
Жителі міста та їхні нащадки повинні пам’ятати про звірства румунсько-фашистських окупантів і розуміти, яким радісним є свято, що відзначається
12 квітня, в день, коли 77 років тому Дубоссари були звільнені радянськими воїнами-визволителями. Пам’ять про подвиг наших предків повинна бути священною та зберігатися в наших серцях.
Дмитро ВЛАДОВ.