У рамках чергового пленарного засідання Верховної Ради, яке відбулося 14 квітня, основним питанням стало ухвалення проекту Концепції національної безпеки ПМР. Цей документ розроблений з метою реалізації положень Стратегії розвитку Придністров’я на 2019 – 2026 роки. Автором законопроекту є Президент Вадим Красносельський.
«Концепція є базовим документом в галузі планування і розвитку системи забезпечення національної безпеки республіки, а також є основою для оптимальної взаємодії органів державної влади, організацій та громадських об’єднань з метою захисту національних інтересів республіки», – зазначив офіційний представник Президента з цього питання.
У документі приділено увагу здійсненню зовнішньої політики, орієнтованої на визнання Придністров’я, на зміцнення міжнародного авторитету держави.
На думку народного депутата Андрія Сафонова, Придністров’я перебуває в досить непростому геополітичному положенні, що знайшло своє відображення в Концепції: «Наприклад, там сказано, що розширення військово-політичних блоків створює нові ризики та загрози для нас. Адекватною відповіддю на це може бути вибудовування особливих відносин Придністров’я з союзними країнами. Звичайно, в першу чергу мається на увазі Російська Федерація, й водночас ставиться завдання налагодити добрі відносини з іншими державами. Тому в даному випадку, керуючись чітко структурованою Концепцією, буде зручніше проводити й зовнішню політику».
Парламентарії ухвалили в першому читанні проект постанови «Про затвердження Концепції національної безпеки ПМР». Робота над документом триватиме в Комітеті з законодавства, правоохоронних органів, оборони, безпеки, миротворчої діяльності, захисту прав і свобод громадян для підготовки його до розгляду в другому читанні.
На пленарному засіданні керівник Держслужби з питань культури та історичної спадщини Марія Кирмиз представила звіт про витрачання у 2020 році фінансових коштів та виконання держпрограми зі збереження нерухомих об’єктів культурної спадщини. Нагадаємо, держпрограма розрахована на три роки, в неї включені пам’ятники, які потребують невідкладного ремонту. Здебільшого це монументи, що увічнюють пам’ять про загиблих у Великій Вітчизняній війні, а також будівлі, пов’язані з життям і діяльністю видатних державних і військових діячів.
За словами голови Комітету з освіти, науки, культури, громадських об’єднань, спорту, інформаційної та молодіжної політики Ігоря Буги, держпрограма зі збереження нерухомих об’єктів є важливою для нашої республіки: «Народні обранці затвердили звіт про витрачання коштів республіканського бюджету на ремонт і реставрацію пам’яток історичної та культурної спадщини ПМР. Йдеться, перш за все, про меморіали слави та місця поховань, що пов’язані з подіями Великої Вітчизняної війни. Програма майже виконана: з 15 запланованих об’єктів упорядковано та відновлено 13. Це меморіали в Тирасполі та в Бендерах, Бендерська фортеця, пам’ятник бендерським афганцям «Чорний тюльпан» та інші значущі меморіальні комплекси».
Держслужба з питань культури та історичної спадщини відзвітувала, що на ремонт і реставрацію 13 пам’ятників минулого року за держпрограмою було витрачено близько 3,5 млн рублів із держбюджету і 6 тис. рублів із місцевого бюджету. Наприклад, Меморіал Слави в Тирасполі ремонтували коштом Фонду капітальних вкладень, а реконструкцію Меморіалу Воїнської Слави в Рибниці профінансував районний бюджет.
Ігор Буга наголосив, що Верховна Рада республіки й надалі намагатиметься використовувати всі можливості для підтримки пам’ятників у належному стані, для ремонтних робіт вишукуватимуться необхідні кошти. «Програма дуже потрібна, досить правильна, перш за все для молодого покоління. Це наша історія, це подвиги наших предків – тож будемо продовжувати роботу й надалі», – зауважив народний обранець.
У Верховній Раді та в Держслужбі з питань культури та історичної спадщини вважають, що держпрограма з реставрації та збереження пам’ятників Великої Вітчизняної війни має бути продовжена. «Вже надійшли пропозиції від Бендер та інших міст. Нині ми готуємо звернення на ім’я Голови Уряду про внесення змін до програми, про узгодження робіт і пролонгацію дії цього закону на 2022 рік», – зазначила керівник Держслужби Марія Кирмиз.
Микола ЮРКЕВИЧ.
Фото прес-служби ВР.