Вербна неділя є одним із найголовніших у православ’ї свят, приурочених входу Iсуса Христа до Єрусалиму, після чого розпочалися його муки, що закінчилися розп’яттям. Воно відзначається в шосту неділю Великого посту або за тиждень до Світлого Христового Воскресіння, яке цього року святкуватимемо 2 травня.
Вербна неділя у 2021 році припадає на 25 квітня, знаменує собою день Входу Господнього в Єрусалим і останнє велике чудо, яке здійснив Iсус Христос перед розп’яттям. Згідно з переказами, цього дня Iсус увійшов у Єрусалим, а місцеві жителі зустрічали його, встеляли дорогу пальмовими гілками й вигукували: «Осанна!», що означало: народ визнав Iсуса Месією.
Оскільки в Україні й у Придністров’ї пальми не ростуть, то їх заміняють вербовими гілками. Це дерево здавна вельми шановане українським народом, тому що воно перше сповіщає про прихід весни, а до того ж має цілющі властивості.
Ця подія у православних вважається ще й символом входу сина людського до Раю. Вербна неділя, як свято, вважається одним із найстаріших. Про нього можна знайти згадки ще в III столітті. Тоді свято називали Квітна неділя, але з часом, коли воно почало перетинатися з народними традиціями, то дістало нову назву – приблизно в цей час починали розпускатися пухнасті сережки верби. От і маємо ми Вербну неділю. Цього дня святять вербу. Старі люди згадують, як колись під церкву заздалегідь навозили багато вербового гілля. Зранку на богослужіння сходилися всі – старі й малі, бо «…гріх не піти до церкви, коли святять вербу». По завершенні відправи священик окроплює гілля свяченою водою, а діти – одне поперед одного – стараються якнайшвидше дістати вербу і тут же проковтнути відразу по кілька «котиків» – «щоб горло не боліло».
Нині в цей день теж проводиться богослужіння. У Вербну неділю воно особливе, тому люди несуть до церкви гілочки верби. Кожен, хто прийшов до церкви, повинен простояти до його завершення з запаленою свічкою в руках.
Мабуть, найголовніша традиція цього свята пов’язана саме з вербними гілочками. Люди обов’язково намагалися їх освятити в церкві. Зазвичай священики роблять це вже наприкінці богослужіння, після того, як буде прочитане Євангеліє. Саме ці гілочки й символізують перемогу життя над смертю, тому охочих освятити їх зазвичай дуже багато.
Колись господарі, повертаючись із церкви зі свяченою вербою, до хати не заходили, а відразу ж садили на городі по кілька гілок або – якщо було близько – в полі, «щоб росла Богові на славу, а нам, людям, на вжиток», а решту, що залишилася, несли до хати й ставили на покуті під святими образами.
Молоді, хлопці та дівчата, билися свяченими гілочками верби біля церкви, та й дорогою, як додому йшли, а б’ючись, примовляли: «Будь великий, як верба, а здоровий, як вода, а багатий, як земля!»
Викидати ці гілочки ні в якому разі не можна, а коли вони зовсім зів’януть, їх прийнято спалювати.
У Вербну неділю Великий піст дещо послаблюється: ті, хто постить, можуть вживати рослинну олію, рибу та морепродукти, а також дозволити собі один келих вина.
Вербна неділя у 2021 році знову святкуватиметься в умовах карантину. Минулого року було прийнято рішення максимально обмежити контакти людей у святкові дні. «За рік ми набули певного досвіду життя в складних епідеміологічних умовах. Цього разу строгих обмежень вводити не будемо. Жителі республіки зможуть відвідати місця поховань близьких, узяти участь у Великодніх службах, які будуть організовані на відкритому повітрі», – повідомив Глава нашої держави.
Водночас закликаємо всіх: не нехтуйте карантинними обмеженнями, оскільки в нинішній ситуації це єдиний спосіб захиститися від небезпечної інфекції.
Олена ДВОРСЬКА.