Найбільша техногенна катастрофа в історії людства – аварія на четвертому реакторі Чорнобильської АЕС –трапилася 26 квітня 1986-го. Територія навколо міста в радіусі 30 кілометрів стала зоною відчуження.
В атмосферу Землі потрапило майже 190 тонн ядерного палива. Загинули близько 10 тисяч людей, радіоактивного ураження зазнали майже 600 тисяч осіб, насамперед ліквідатори аварії. З наслідками техногенної екологічно-гуманітарної катастрофи боролися пожежники, медики, військовослужбовці. Серед них майже дві тисячі придністровців. Опромінення, якому вони піддалися на ЧАЕС, досить сильно підкосило їхнє здоров’я та продовжує досі забирати життя. У Бендерах керівництво міста та громадські діячі поклали квіти до пам’ятника чорнобильцям-ліквідаторам.
Пам’ятний знак, присвячений ліквідаторам аварії на Чорнобильській АЕС, у Бендерах відкрили п’ять років тому, в день 30-річчя найстрашнішої катастрофи СРСР, на міській набережній. От уже 5 років, як він став місцем зустрічі придністровських ліквідаторів аварії на ЧАЕС. Ідея створення монумента належить громадській організації «Чорнобиль», яка звернулася до місцевої влади з проханням про допомогу в цій справі. Так у республіці з’явився своєрідний меморіал пам’яті чорнобильцям-рятувальникам.
У рятувальній операції з ліквідації наслідків вибуху четвертого енергоблоку на Чорнобильській АЕС брали участь 118 бендерчан, на сьогодні живими з них залишилося 70 чоловік. «Раніше нас в організації «Чорнобиль» було більше, усі були азартні, життєдіяльні. Нині залишається все менше ліквідаторів. За документами я знаю про 70 бендерських рятувальників, які на сьогодні є живими, але є й такі, яких не знаємо. У нас було 47 інвалідів – залишилося 30, без інвалідності було 42 людини – залишилося 27.
Йдуть з життя», – розповів учасник ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС Віктор Барабаш. Голова товариства «Чорнобиль» згадує, як 26-річним парубком потрапив у 30-кілометрову зону. У нещасливому 86-му він вирішив переїхати й прописатися у Білій Церкві, в Київській області. Звернувся у військкомат, а його тут же призвали ліквідатором. Пробув у Чорнобилі з червня по грудень 86-го. «Побачив гори сміття і зруйнований реактор. Бачив, як люди працюють на межі своїх сил. Працювали солдати та військовозобов’язані. Щодо самопочуття – майже нічого не відчували від слабкості та перевтоми, лише особливий присмак – зуби, як залізо. Дуже важко було, постійний металевий смак», – пригадав Віктор Барабаш.
У травні 1986 року з Молдавії до Чорнобиля був відправлений загін хімвійськ для ліквідації наслідків аварії. 30-річний хімік-розвідник, старший лейтенант Володимир Здоровецький пригадує дорогу і перший день у зоні: напруга, невідомість, навколо покинуті будинки й порожні села. «Надзвичайно тиснула, давила мертва тиша. Живих – нікого. Пара собак: з них злазила шкіра, кістки виднілися, і напис на тротуарі – 1 500 рентгенів. Потім працювали, очищали територію. А собаки, вони від радіації розкладалися. Уявіть: 1 500 рентгенів! Це те, що наші прилади могли зафіксувати, американці говорять, що там було до 3 000 РГ. Люди працювали, ми намагалися менше говорити, аби не сіяти паніку, і спокійно виконували свою справу», – розповів учасник ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС Володимир Здоровецький.
За традицією в день аварії на Чорнобильській АЕС у Бендерах відбувся мітинг пам’яті жертв радіаційних катастроф. У заході взяли участь голова міської Ради народних депутатів Юрій Кара, перший заступник глави Бендерської держадміністрації Людмила Шеленкова, представники громадських організацій міста. Учасники заходу поклали квіти до пам’ятника чорнобильцям-ліквідаторам.
Ярина ДОБРОВОЛЬСЬКА.
Фото: офіційний сайт прес-служби держадміністрації м. Бендери.