Щороку 30 квітня соціальні працівники Придністров’я відзначають своє професійне свято. Співробітники МУ «Служба соціальної допомоги Рибницького району та міста Рибниці» – це героїчні люди, щоденна праця яких відповідає такому статусу.
У день професійного свята лунають вітання та слова вдячності соціальним працівникам від людей, які дістають соціальні послуги, від вдячних колег, профспілкових лідерів, керівництва сіл, міст і республіки.
Президент ПМР В. М. Красносельський у своєму привітанні зазначив, що у Придністров’ї велика увага приділяється питанням соціального захисту населення. За його словами, Стратегія розвитку нашої держави ставить за мету поліпшення добробуту громадян, забезпечення для них можливості діставати якісні та доступні послуги соціальної реабілітації та адаптації. «Саме ви, шановні соціальні працівники, перебуваєте на передньому краї цієї непростої роботи. Ваша надзвичайно важлива і дуже відповідальна праця вимагає не тільки професійної підготовки, а й високої самовіддачі», – наголосив Президент, подякував їм за працю, за милосердя, і щиро побажав міцного здоров’я, щастя та енергії.
Голова Верховної Ради ПМР Олександр Коршунов у своєму вітальному посланні акцентував увагу на тому, що «…День соціального працівника – це свято всіх, хто присвятив себе відповідальній та благородній професії. Мабуть, жодна з професій не вимагає стільки душевних сил, самовіддачі, милосердя та енергії».
Олександр Вікторович також подякував усім соціальним працівникам Придністров’я за велику самовіддачу в непростих умовах поширення коронавірусної інфекції. Від щирого серця він привітав їх зі святом і побажав, щоб джерело добра, яке живе в душах кожного з них, ніколи не вичерпалося.
Під час ковідних обмежень всі придністровці, без винятку, відчули на собі труднощі життя, які гостро позначилися не тільки на їхньому фізичному, але і на психологічному стані. Особливо важко було самотнім і людям похилого віку, з хронічними захворюваннями, яким довелося перебувати на самоізоляції. Якщо раніше соціальні працівники, що їх обслуговують, були лише часточкою їхнього життя, то тепер вони залишаються практично єдиною ниточкою, яка єднає їх зі світом.
Директор Рибницької Служби соціальної допомоги Людмила Борділовська розповіла, що в нинішніх умовах навантаження на очолюваних нею фахівців зросло багаторазово: «Якщо раніше людина за наявності навіть мінімальної можливості самостійно пересуватися виходила на повітря, спілкувалася, відвідувала магазин тощо, то тепер вона (через пандемійні вимоги) цього зробити не може. І соцпрацівник часто є практично єдиним посередником у розв’язанні всіх життєво необхідних питань своїх підопічних. Наша служба надає одиноким людям, які стоять у нас на обліку, медпрацівника, супроводжує в поліклініку чи лікарню».
Керівник служби зазначила, що соцпрацівники, так само як і медпрацівники, перебували й перебувають у цей важкий час на передовій. Тоді, коли більшість людей самоізолювалася, намагалася менше виходити з дому, вони змушені були працювати, контактувати з чималою кількістю людей. Суттєво збільшилося навантаження в забезпеченні одиноких продуктами й медикаментами. Крім того, виникла гостра потреба у постійній психологічній підтримці. Необхідно було підбирати потрібні слова, пояснити ситуацію, що склалася, заспокоїти. Особливо важливою така психологічна допомога була на початку пандемії, коли всі були налякані й не знали, що робити.
«Коли більшість людей вже не працювала, нам потрібно було самим не занепасти духом, а тим більше не показувати цього підопічним. І всі розуміли свій обов’язок. Ніхто з соцпрацівників не сказав ані слова про те, що боїться чи не хоче працювати. Деякі з них теж хворіли, лежали в лікарні», – розповіла директор.
На сьогодні МУ «Служба соціальної допомоги Рибницького району та міста Рибниці» налічує 60 осіб, з яких соцпрацівників – 54. Колектив практично жіночий (тільки двоє чоловіків). У Рибниці – 10 співробітників, решта працює на селі.
Попри те, що робота в цій галузі завжди вважалася важкою й непрестижною, що у професії здебільшого працюють жінки середнього віку і старші, останнім часом намітилися зрушення в бік того, що в колектив приходять працівниці молодшого віку.
Особливо радує Людмилу Семенівну те, що вони справляються зі своїми обов’язками, знаходять підхід до людей похилого віку, володіють необхідним терпінням і толерантністю, комунікабельністю і співчуттям. І це дає можливість довіряти молодому поколінню, дає надію на майбутнє.
Людмила Борділовська вітає своїх колег зі святом і нагадує, що не варто забувати, наскільки важлива праця соціального працівника. А ми всі повинні знати, що ця праця є, крім усього іншого, мірилом розвитку всього суспільства в цілому, показником нашого морального здоров’я. Догляд за одинокими є не настільки важким фізично, наскільки вимагає стійкої психіки, любові до ближнього, співпереживання. Це та нива, яка вимагає уваги, яку неможливо перенести в такий модний нині віртуальний простір.
Дмитро ВЛАДОВ.
На фото друга зліва направо – О. Бурдиловська.