ХЛІБОПЕЧЕННЯ –ВИСОКЕ МИСТЕЦТВО!
Хліб – основа нашого життя, незамінний і улюблений людьми продукт. Недарма кажуть: «Хліб усьому голова!» З давніх-давен його «створення» вимагало від пекаря особливої майстерності, терпіння, любові до своєї справи. Швидше за все людство почувається цивілізованим відтоді, як первісна людина посадила в землю зерно. Воно проросло, і з Божого провидіння з нього зробили борошно, а потім спекли хліб.
Це сталося в Єгипті в кам’яний вік. Багато століть тому спосіб випікання хліба був примітивним. З кожним наступним поколінням рецептура і технологія хлібопечення вдосконалювалися, досягши нинішніх висот мистецтва хлібопечення.
Аромат свіжоспеченого хліба кожному з нас завжди нагадує запах дитинства, дбайливих маминих рук. 87 років його печуть на ЗАТ «Тираспольський хлібокомбінат». Коли потрапляєш на перетин столичних вулиць Леніна та 9 Января, де панує цей самий хлібний аромат, на душі стає тепліше й затишніше, геть зникають досада і туга. І хоча існує розхожий вислів «не хлібом єдиним живе людина», який передбачає, що крім матеріальної їжі, людині потрібна ще й їжа духовна, працівники столичного хлібокомбінату впевнені: хлібом єдиним живе людина!
СКУПІ РЯДКИ ЗАВОДСЬКОГО ЛІТОПИСУ
24 квітня Тираспольському хлібокомбінату виповнилося 87 років. Він розпочав свою роботу в 1934-му як невеликий хлібозавод, навіть скоріше пекарня, а нині є одним із найстаріших підприємств республіки. Трудова біографія комбінату наочно відбиває поступальний розвиток вітчизняної індустрії. Побудоване з властивим на той час ентузіазмом і у стислі терміни, підприємство в «сорокових порохових» не пощадили німецько-фашистські окупанти, які зруйнували його дощенту.
Гасло «Народ і армія єдині» практично підтвердилося 1944-го, відразу після звільнення Тирасполя. З одного боку, за рішенням Тираспольської міськради почалося відновлення виробництва, з іншого – хліб для городян, які пережили окупацію, та біженців, що поверталися в місто, почали випікати на наданому тираспольським пекарям обладнанні військово-польової пекарні.
У переможному 1945-му на руїнах колишнього хлібозаводу завершилося будівництво нового. Тоді тут працювали 150 осіб, які могли випікати до 45 тонн хліба на добу. Та післявоєнне місто швидко розширювалося, а зі збільшенням кількості жителів зростала і необхідність у хлібові. Наявні потужності перестали задовольняти потреби Тирасполя, тому в 1952 році приймається рішення про будівництво ще одного підприємства. І в 1956-му на карті Тирасполя з’явився хлібозавод № 2.
Він розташувався на перехресті все тієї ж вулиці 9 Января і вулиці Шевченка. Для збільшення виробничої потужності й це підприємство кілька разів реконструювалося та оснащувалося новою технікою. 1967 року на хлібозаводі № 2 ввели в експлуатацію кондитерський цех, в якому випускалося до 300 тонн виробів на рік. Його першою продукцією стали торти «Казка», «Южанка», «Тернопіль», «Бісквітно-кремовий», які й досі мають незмінний успіх у споживачів. З тієї пори Тираспольський хлібокомбінат радує жителів міста і республіки свіжою випічкою та смачними десертами.
У 1970-му до складу комбінату увійшов і Парканський сухарний завод, який став хлібозаводом № 3. Знаменним в історії підприємства став 1980 рік, коли на місці старого хлібозаводу № 1 потужністю 56 тонн було побудоване і введене в дію нове виробництво з небувалою для того часу потужністю – 100 тонн хліба на добу. Як справжнє свято сприйняли працівники підприємства відкриття в 1986 році фірмового магазину, який став першою ластівкою в освоєнні нових форм роботи з клієнтами з реалізації готової продукції.
Та насправді друге життя підприємства почалось у 2005 році, коли Тираспольський хлібокомбінат увійшов до складу холдингу «Шериф». Це стало досить важливою віхою в його історії. З приходом нового власника визначили стратегію подальшого розвитку підприємства, яка охоплювала програму технічного переозброєння виробництва, розширення ринків збуту, розвитку фірмової торгівлі, збільшення обсягів виробництва та асортименту виробів, поліпшення якості продукції, створення власної транспортної служби.
У модернізацію та подальший розвиток виробництва інвестор вклав близько 15 млн доларів: придбав та змонтував 6 найсучасніших ліній з виробництва хліба, в роботі яких практично виключалася важка ручна праця. Хлібозавод № 3 повністю перепрофілювали на випуск питної води та напоїв: безалкогольних та слабоалкогольних.
З кожним роком змінювався не тільки зовнішній вигляд підприємства, зовсім іншою стала випущена колективом продукція, асортимент якої постійно розширювався, а обсяг збільшувався. Зростала професійна майстерність пекарів. Так столичний хлібокомбінат став місцевим законодавцем мод у виробництві хліба, хлібобулочних та кондитерських виробів, безалкогольних та слабоалкогольних напоїв, питної води. Новітні технологічні розробки, багатоступенева система контролю якості, бездоганна організація сервісу та обслуговування, безперебійність поставок, чітке дотримання договірних зобов’язань стали чинниками, які зробили роботу Тираспольського хлібокомбінату ефективною та визнаною.
«Я задоволений і своїм життям, і своєю долею, – сказав нам попередній директор підприємства Георгій Томай. – Нерідко згадую найважчий рік роботи на хлібокомбінаті. Це був воєнний 1992-й. Під час бойових дій ми втратили майже 70 % працівників –жінки з дітьми виїхали в Україну, чоловіки пішли на бойові позиції. Та з тих, хто залишився, не зняли відповідальність за забезпечення придністровського народу хлібом, бо розстріляні Бендери, захисники республіки на бойових позиціях мали в ньому гостру потребу. З руйнуванням єдиної фінансової системи СРСР були дуже утруднені взаєморозрахунки, з’явилися митниці. Ми тоді тижнями не виходили з виробництва, але своє завдання виконали повністю, і тому совість пекарів чиста. У 2003 році Придністров’я спіткала посуха. Ми залишилися віч-на-віч із цією страшною бідою. Звідки тільки ми не возили тоді борошно, навіть із Чехії. Іноді його запасів нам вистачало буквально на кілька годин, працювали, як то кажуть, «з коліс». І сьогодні я впевнений: щось вище, провидіння допомагало нам вистояти в ті важкі моменти нашої історії.
Не можу не згадати січневу газову кризу 2009 року, яка також стала для нашого колективу нелегким випробуванням. Тоді спрацював психологічний фактор, який сприяв виникненню ажіотажного попиту на хліб. І в ці дні наш колектив дав собі раду, в черговий раз проявив характер і, як і раніше, робив справу, виконував основне своє призначення – годувати людей головним харчовим продуктом. Хоча у становищі форс-мажору ми дещо знизили обсяг випуску хліба, забезпечуючи ним у першу чергу бюджетні організації, його вистачило всім. У такі складні періоди історії формуються якісь невидимі монолітність і єдність трудового колективу, кожен член якого усвідомлює величезну особисту відповідальність, яка лягає на його плечі. Це те, що тепер називається командою – командою управлінців, виробничників, командою мирної та благородної професії – пекарів.
Сформувати єдину професійну команду, налагодити стосунки між кожним її членом, підвищити виконавську дисципліну – справа часом не легша, ніж випікати хліб. Створити умови, здорову морально-психологічну атмосферу, дати розкритися потенціалові кожного працівника – було моїм найпершим обов’язком як керівника. Я не перестану повторювати, що найголовнішою опорою, багатством нашого підприємства є його працівники – віддані обраній спеціальності люди, професіонали, які душею вболівають за все те, що вони роблять, які причетні до створення економічного потенціалу рідного підприємства, міста, республіки».
НАШОМУ КОЛЕКТИВУ НЕВЛАСТИВИЙ ЗАСТІЙ
«За більш ніж 8 десятиліть ми зробили прорив – від кустарної пекарні до потужного виробництва світового рівня, що випускає продукцію відмінної якості, – продовжив Георгій Томай. – У різні роки ми розв’язували різні завдання, але незмінним залишалося бажання наповнити столи земляків «королем їжі» – смачним, ароматним короваєм, тому що без хліба немає самого життя. І сьогодні ми рухаємося вперед, тому що нашому працездатному та високопрофесійному колективу невластивий застій».
Він очолив виробництво в нелегкий час змін і кардинальних реформ, зміни форми власності. Трудову діяльність на цьому хлібокомбінаті почав у 1976 році головним механіком. Через 10 років став головним інженером, а у 2002-му прийняв керівництво всім підприємством.
Нині на Тираспольському хлібокомбінаті працює понад 600 осіб, багато з яких присвятили більшу частину життя справі народження хліба. Вірність традиціям хлібопекарської майстерності, дотримання оригінальної рецептури та непереборна прихильність працівників своєму покликанню є запорукою високого рівня підприємства і відмінної якості продукції, а сміливі новаторські ідеї допомагають постійно розширювати асортимент виробленої продукції та відповідати купівельним потребам усього населення Придністров’я.
Кожного дня понад 1 000 магазинів Придністров’я продають 400 різних видів хліба, хлібобулочних і кондитерських виробів столичного комбінату. Щодня придністровці з’їдають 64 тисячі всенародно улюблених батонів «Столичний». «Лінійка нашої продукції постійно розширюється, – розтлумачив нам Віктор Кондратюк, який очолює хлібокомбінат сьогодні. – Це хліб різних сортів, торти, печиво – вироби, які прийняло все наше населення. Придністровці беруть їх із собою як гостинці, коли їдуть у Москву, Новосибірськ, Одесу, Київ, Кишинів.
Щодо планів – їх у нас завжди багато. Дуже добре, що нам вдається їх виконувати. Найближчі – якісно обслужити великодні свята. Ми хочемо порадувати придністровців смачною пасхальною випічкою. Будуть і новинки. Головна – святкова паска з абрикосовою начинкою. Наші перспективні плани, як зазвичай, – упровадження нових технологій, оснащення виробництва новим обладнанням, освоєння виробів з новими смаками. Й головне – тільки вперед».
Трохи пояснимо скупу фразу Віктора Павловича про великодню випічку. До Великодня підготовлено і випікається 55 видів пасок. На 27 квітня вже випекли 5,5 тонни цієї продукції. Начинка у пасок буде абсолютно різною: фруктова, шоколадна, макова, з родзинками, цукатами й нова – абрикосова. Усього заплановано випекти 55 тонн пасок. Уже з’явилися у продажу і сирні пасочки. До Великодніх свят 27 квітня в Рибниці відкрили новий фірмовий магазин хлібокомбінату.
Тираспольський хлібокомбінат – це не тільки випічка хліба. Нині, щоб залучити покупця, необхідно постійно розширювати й урізноманітнювати асортимент продукції. Чим може похвалитися в цьому відношенні столичне підприємство? Відкритий у 2002 році на основному виробництві комбінату «найсолодший цех» довів обсяг виробництва кондитерських виробів майже до 450 тонн. В асортименті цеху – торти, зокрема й на замовлення, тістечка, рулети, печиво, пироги. Причому все випускається під власною торговою маркою «Славный пекарь».
Чого вартий один лише торт «Пражский», що є фірмовим виробом тираспольських кондитерів. За результатами Інтернет-голосування придністровців, яке відбулося у рамках республіканського конкурсу «Придністровська якість – 2013», його включили у топ-10 кращих товарів республіки.
У структурі ЗАТ «Тираспольський хлібокомбінат» працює спеціалізоване виробництво питної води, безалкогольних, а також слабоалкогольних газованих напоїв. Це питна вода під торговими марками «Парканская» і «Лагуна», напої «Jazz», «Ло-ло», «taaSu». Уже не перший рік на Парканському виробництві столичного хлібокомбінату випускають квас. До традиційного смаку російського квасу фахівці додали смак фруктів і ягід: лимона, вишні, малини.
У 2014 році тут створили серію коктейльних напоїв «FLY»: дайкірі, мохіто, ром-кола, кампарі-апельсин, текіла-кактус-лайм, пін-а-колада. Слоган нового товару звучить підбадьорливо: «FLY – відкрий нові горизонти!» Дегустації в торговельних точках республіки продемонстрували, що нова, незвична для столичного хлібокомбінату продукція знайшла своїх шанувальників.
На сьогодні виробити продукцію мало, головне – реалізувати її. Тому слова «менеджмент, маркетинг» стали на хлібокомбінаті такими ж важливими, як «якість, вал, асортимент». ЗАТ посідає домінантне становище на республіканському ринку реалізації хліба, хлібобулочних та кондитерських виробів. Частка його продукції становить 85 %. Це яскраве свідчення того, що придністровські покупці уподобають тираспольський хліб, «голосують за нього гаманцем». За необхідності Тираспольський хлібокомбінат здатний легко забезпечити хлібом і хлібобулочними виробами все населення нашої республіки. А це означає, що підприємство є гарантом того, що в Придністров’ї завжди буде свій натуральний і якісний хліб.
Хлібокомбінат доставляє свою продукцію в торговельну мережу республіки тільки власним автотранспортом із фірмовим логотипом на борту. Сім років тому здали в експлуатацію комплекс із ремонту та обслуговування автотранспорту. З точністю до хвилини з воріт виробництва виїжджають за маршрутами в торгові підприємства ПМР легкі граціозні «Газелі», доставляючи замовнику головний харчовий продукт – хліб та інші смачні вироби.
Віце-спікер Верховної Ради ПМР Галина Антюфєєва, виступаючи на одному з урочистих заходів, сказала: «Це одне з найкращих наших підприємств, гордість нашої республіки. Душа, яку вкладає у свою улюблену справу кожен працівник хлібокомбінату, робить продукцію ще більш смачною, популярною, конкурентною та улюбленою всіма придністровцями».
НАЙГОЛОВНІШЕ
ЗАТ «Тираспольський хлібокомбінат» – офіційний член «Російського союзу хлібопекарської промисловості». Його неодноразово нагороджували дипломами «Кращий товар» у таких номінаціях, як «Борошняні, хлібобулочні та кондитерські вироби», «Безалкогольні напої» республіканського конкурсу «Придністровська якість», що проводиться Торгово-промисловою палатою ПМР, дипломами республіканського конкурсу «Краще промислове підприємство» в номінації «Збереження традицій, висока якість продукції, що випускається», в Москві – дипломами I та II ступеня на ІХ міжнародному огляді якості хліба і хлібобулочних виробів «Інновації та традиції». У 2004 році підприємство було нагороджене орденом Пошани, а у 2014-му – орденом «Трудова слава». Кращих працівників відзначено високими державними нагородами.
Та найголовніше в тому, що заслуги Тираспольського хлібокомбінату визнані придністровцями, які кожен день роблять вибір на користь його продукції. На сьогодні підприємство виконує свою найголовнішу – державну – місію: забезпечує хлібом усю республіку.
Олександр ПЕТРЕНКО.