Молдавське відділення Iзборського клубу та Iнститут соціально-політичних досліджень і регіонального розвитку (IСПДРР) 27 квітня в офісі Контактного центру Росспівробітництва в Тирасполі провели науково-практичну онлайн-конференцію «Молдавська самобутність та її захист у сучасному світі».
Перелік учасників форуму був досить широким і представницьким. Місію модераторів онлайн-конференції взяли на себе директор ІСПДРР Ігор Шорников і глава Молдовського відділення Ізборського клубу, відомий політолог з РМ Володимир Букарський.
Нещодавнє висловлювання посла Румунії в Молдові про те, що він вакцинував би молдовських громадян не від COVID-19, а від «примітивного молдаванізму», викликало шквал обурень у суспільстві. Багато людей пригадали, що вони живуть у суверенній державі й послу сусідньої країни слід поважати історію та культуру народу, який веде свою державність з XIV століття. Перш ніж образливо висловлюватися про національну ідентичність молдаван, послу Румунії не завадило б вивчити історію молдавського народу і Молдавії. Минулого тижня Даніел Іоніце, той самий посол, був запрошений в МЗС Молдови, де йому чітко вказали на те, що він виявив глибоку некомпетентність у професійному та освітньому аспектах, образив народ, який його прийняв і прихистив, а також завдав серйозної шкоди репутації країни, яку він представляє.
Про це у своєму виступі на конференції говорив доктор математичних наук, професор, академік Міжнародної академії інформатизації при ООН, колишній посол Молдови в Китаї Віктор Боршевич. Більш того, він заявив, що російськомовні жителі Молдови стурбовані проблемами збереження національної ідентичності держави більше, ніж самі молдавани, багато з яких уже частково піддалися державній політиці румунізації. У ході конференції також обговорювалася проблема збереження в цих умовах молдавської мови. Президент Молдови Майя Санду теж нещодавно зажадала перейменувати державну мову з молдавської на румунську. Той же В. Боршевич зазначив, що головна відмінність між молдавською та румунською мовами в тому, що в першій більше русизмів і частково використовується кирилиця, друга ж більше орієнтована на західні мови й навіть трохи нагадує італійську.
Так само і румуни, на відміну від молдаван, більшою мірою орієнтовані на Захід, і румунізація молдавського населення потрібна владі для інтеграції з західним світом і членства в НАТО та ЄС. Найбільше цьому противляться російськомовні громадяни Молдови. «Хто більше бореться за національну ідентифікацію молдаван? Як не дивно, це, перш за все, російськомовні громадяни: росіяни, українці, гагаузи, болгари. Вони дійсно стурбовані та глибше вболівають за ідентичність молдаван, ніж самі румунізовані молдавани, яким шлють тонни підручників «Історії румун». Ви ніде не знайдете «Історію румун», тільки в Молдові. Тут ми попереду планети всієї!», –сказав академік. Він зазначив, що термін «молдаванізм» абсолютно некоректний.
«У науковому середовищі не вщухають дискусії щодо молдавської самобутності, щодо того, що собою являють молдавани та що являють собою румуни, – продовжив тему Володимир Букарський. – Старше покоління вважає себе молдаванами споконвіку. Значна його частина, якій тепер як мінімум по 80–90 років, яка пережила румунську окупацію, розповідає, як важко жилося за румунів, як окупанти знущалися з них. Молодше покоління здебільшого вже заражене ідеями румунізму. Воно знає минуле виключно з розповідей учителів на уроках історії – про жахи «радянської окупації», жахи ГУЛАГу, про депортації, голод і розкуркулення. Хоча мені особисто ще в 1990 році, на початку розгулу цього румунського націоналізму, в одному селі, де, до речі, народився видатний актор Михай Волонтир, жінка розповідала, що вперше вона спробувала білий пшеничний хліб тільки тоді, коли прийшли росіяни. Тобто, коли в республіці була встановлена радянська влада».
Політолог назвав ще один фактор зростання прорумунських та уніоністських тенденцій: усвідомлену неможливість прийняття Молдови в ЄС безпосередньо. Раніше була така ідеологія у представників молдавської еліти, особливо в період президента-комуніста Володимира Вороніна. Тепер усі зрозуміли, що Молдову безпосередньо в ЄС не візьмуть, бо Євросоюз досяг своїх меж для розширення. І єдина лазівка для молдаван потрапити в Євросоюз – тільки через Румунію. Саме тому і спостерігається в Молдові таке бурхливе зростання прорумунських настроїв.
«Проте, всупереч результатам президентських виборів, більшість населення Молдови за всіма опитуваннями вважає себе молдаванами, а не румунами, й свою мову вважає молдавською, а не румунською. Це не кажучи вже про Придністров’я, де будь-які ідеї, пов’язані з румунами та румунізмом, викликають гостре неприйняття аж до латинської графіки молдавської мови, аж до державного прапора Молдови, який повторює кольори румунського триколору. У Придністров’ї ідеї, що стосуються загальнорумунського проекту, викликають жорстке неприйняття», – на такій мажорній ноті закінчив свій виступ В. Букарський.
З ґрунтовними доповідями виступили доктор історичних наук, професор, член-кореспондент Міжнародної слов’янської академії Владислав Гросул; кандидат історичних наук, доцент ПДУ Петро Шорников, кандидат політичних наук, старший викладач кафедри соціології МДУ Олександр Бовдунов та інші.
«Упевнений, що за підсумками цієї цікавої дискусії ми зможемо краще зрозуміти ті процеси, що відбуваються в нашому регіоні, – прокоментував підсумки роботи конференції голова Союзу молдаван Придністров’я Сергій Санду.
Павло ОСТАПЕНКО.
На фото Володимир Букарський.