Придністров’я попрощалося зі своїм відданим сином,
громадським діячем, воїном-інтернаціоналістом,
ветераном Збройних сил ПМР Юрієм Жорою.
«Юрій Іванович був людиною особливого гарту і мужності, справжнім патріотом своєї Вітчизни. За роки важкої, напруженої служби він зробив неоціненний внесок у зміцнення та підвищення бойової готовності Збройних сил ПМР. Він завжди досягав високих показників у службовій діяльності, – відзначив Президент Вадим Красносельський. – Видатний громадський діяч, Юрій Жора відкрито виражав свою позицію, активно брав участь у військово-патріотичному вихованні молодого покоління придністровців. Тривалий час він очолював важливу ланку роботи щодо збереження історико-культурної пам’яті нашого народу про Велику Вітчизняну війну. Всі, хто знав Юрія Івановича, пам’ятатимуть його як людину неабияких чеснот і яскравих особистісних рис, віддану своїй справі, надійного товариша, патріота і захисника держави. Світла пам’ять про нього завжди житиме у серцях придністровців».
Офіцерську долю Юрій Жора обрав не випадково. Його дід по материнській лінії був військовим. Батько, призваний до лав Червоної Армії в 1944-му, багато років служив у авіації. Іван Олексійович виконував інтернаціональний обов’язок у Китайській Народній Республіці, потім брав участь у бойових операціях у Північній Кореї. Маючи перед очима такі приклади мужності й вірності армійським традиціям, Юрій Жора в 1972 році поступив у Васильківське військове авіаційно-технічне училище. Закінчивши його, служив у Київському й Одеському військових округах, на Чорноморському флоті.
Були в його біографії й чотири роки служби в Монголії. Згодом Юрій Іванович говорив, що після цієї країни з сухим жарким літом і суворою зимою його вже не лякали кліматичні умови Ємену – з високою вологістю повітря при максимальних температурах, які рідко опускаються до +30 °С. Радянський військовий фахівець Ю. Жора протягом трьох років надавав практичну допомогу командуванню армії ЄАР у підготовці особового складу національних збройних сил, в освоєнні військової техніки та створенні об’єктів навчально-матеріальної бази. За умілі та сміливі дії в боях воїн-інтернаціоналіст був нагороджений медаллю «За бойові заслуги».
У тривожні 90-ті разом із сім’єю він прийняв рішення повернутися до рідного краю –хотів служити своїм землякам, які будують незалежну Придністровську державу. З жовтня 1992 року Ю. Жора всі свої сили направляв на захист і розвиток нашої молодої країни. Чверть століття він служив у Кам’янському районному військовому комісаріаті. З червня 2003-го – на посаді воєнкома. Багато що було зроблено за цей час. Велику увагу Юрій Жора приділяв створенню умов для плідної праці кожного військовослужбовця. Разом із товаришами по службі відремонтували будівлю РВК, удосконалили матеріально-технічну базу, впорядкували територію. Як наслідок, покращилась якість навчання особового складу в умовах, наближених до бойових дій, і військовозобов’язаних під час різноманітних зборів. Системного характеру набула робота з підготовки допризовників до служби в армії, почастішали зустрічі працівників військкомату з населенням і школярами, більше уваги приділялося військово-патріотичному вихованню молодого покоління. Саме під час керівництва Юрія Івановича зародилася на Кам’янщині традиція відправляти призовників в армію урочисто, у присутності батьків, представників влади, ветеранів війни, воїнів-інтернаціоналістів, захисників Придністров’я та духівництва…
Особливу увагу військовий комісар Жора приділяв увічненню пам’яті захисників Вітчизни, патріотичному вихованню молоді. За його ініціативою випущені книги «Обов’язок і честь» і «Повернені імена». Перша розповідає про 110 воїнів-інтернаціоналістів, які народилися у Кам’янському районі. Друга присвячена нашим землякам, загиблим під час Великої Вітчизняної війни, а також військовим похованням, розташованим на Кам’янщині.
Під час роботи над книгами та чисельних зустрічей із захисниками Вітчизни різних поколінь Юрій Іванович усвідомив: необхідно увічнити пам’ять полеглих не лише на папері, а й у граніті. Спочатку меморіальні дошки з’явилися в Кам’янці, Кузьмині, Рашкові та Валя-Адинці – на школах, де вчилися воїни-інтернаціоналісти та захисники Придністров’я Костянтин Кіпер, Михайло Лупашко, Дмитро Жуковський, Юрій Гаврисевич, Петро Баранов, Дорел Паїрелі, Василь Островар, Ігор Байренко й Володимир Щербатий. Потім була гідно увічнена пам’ять про ветерана війни – повного кавалера ордена Слави Івана Крачевського. А на міському кладовищі створено меморіальний комплекс, три стели якого присвячені фронтовикам Великої Вітчизняної, воїнам-інтернаціоналістам і захисникам Придністров’я.
Активна робота з населенням сприяла тому, що кам’янчани, які понад два десятиліття мешкали по сусідству з Юрієм Івановичем, обрали його депутатом міськрайради й не помилилися у своєму виборі. За п’ять років Ю. Жора чимало зробив для благоустрою округу, що включає мікрорайон Антонівку та селище Сонячне. Ремонтували дороги, відновлювали тротуари, освітлювали вулиці… Усі питання життєдіяльності – від спорудження нового водопроводу до розчищення шляхів сполучення від снігу – тримав народний обранець під постійним контролем.
За плідну багатогранну роботу Ю. Жора був відзначений державними та відомчими нагородами. Серед них – орден Пошани й орден «За службу Батьківщині у Збройних силах ПМР» III ступеня, який є вищою офіцерською відзнакою ПМР.
Коли в березні 2017-го полковник Жора вийшов у відставку, члени Ради ветеранів війни, праці, Збройних сил і правоохоронних органів Кам’янського району одностайно обрали його головою цієї громадської організації. Уже в грудні він з ентузіазмом узявся за формування територіального відділення Загальнопридністровського народного форуму. Зустрічався із членами громадських організацій, які діють на території району, розповідав їм про цілі та завдання консолідуючого республіканського суспільного руху. І незабаром під егідою ЗНФ об’єдналися близько 12 500 осіб. Активно залучилися до роботи первинки в усіх селах Кам’янського району, а восени 2019-го за ініціативою Ю. Жори було створене молодіжне крило територіального відділення, що позитивно зарекомендувало себе в багатогранній роботі ЗНФ і активно розвиває волонтерську діяльність, без якої республіці було б набагато важче справлятися з пандемією…
Одним з останніх проектів Юрія Івановича є створення в селі Подойма історико-культурного комплексу «Лінія Сталіна». Упродовж кількох років він разом із такими ж ентузіастами розчищав і відновлював одну з найбільших довготривалих вогневих точок 80-го Рибницького укріпленого району. Завдяки пожертвуванням меценатів і натхненній праці громадськості, ДОТові надали історичного вигляду. На честь 75-річчя Перемоги він був урочисто відкритий для широких верств населення – і відразу ж здобув популярність як у Придністров’ї, так і за межами республіки. Проте роботи з облаштування комплексу та надання йому офіційного статусу тривали й після цього.
Планів у Ю. Жори, який керувався гаслом «Ні дня без діла», було багато, але раптова хвороба вирвала його з наших лав, осиротивши не лише рідних і друзів Юрія Івановича – всіх, хто його знав. «Світла пам’ять про видатну людину, вірного сина Придністров’я, патріота Вітчизни назавжди збережеться в серцях придністровців», – наголосило керівництво Міністерства оборони ПМР.
«Для всіх нас Юрій Іванович навічно залишиться прикладом для наслідування. Він присвятив своє життя службі Батьківщині, організовував велику патріотичну роботу з молоддю, прагнув консолідувати наше суспільство довкола ідей збереження придністровської державності й захисту історії нашої землі», – вважають члени республіканського руху Загальнопридністровський народний форум.
«Як людина харизматична і справжній патріот своєї Батьківщини, Юрій Іванович вів за собою людей, заряджав їх своїм ентузіазмом, об’єднував задля розв’язання важливих суспільних завдань, – підкреслив на цивільній панахиді глава держадміністрації Кам’янського району Володимир Бичков. – Юрій Жора гідно жив і залишив яскравий слід в історії району та республіки».
Ніна ПАНАЇДА.
Фото з вiдкритих джерел.