Тираспольський Будинок народних традицій і ремесел (ТБНТіР) 14 травня відзначив чергову річницю. У цей день 63 роки тому для городян гостинно відчинив свої двері Будинок культури «Будівельник» – так тоді він називався.
Буквально з перших днів роботи тут відкрилося багато гуртків народної самодіяльності, в яких займалися і дорослі, й діти. Великий затишний зал зі сценою виконував функції як місця для звітних концертів гуртків, так і популярного на той час кінотеатру, в якому не тільки демонструвалися кінофільми, а й проводилися творчі зустрічі з тираспольськими та приїжджими артистами.
Однак прорахунки в культурній політиці останніх років Радянської влади та перших років пострадянського періоду призвели до значних втрат у народній художній культурі. Безліч проблем накопичилося в галузі культурно-дозвільної діяльності, народної художньої творчості, в царині народних художніх промислів і ремесел. Для вирішення цих проблем були необхідні неординарні підходи й нові методи роботи. Тому в 1997 році на базі Будинку культури «Будівельник» у столиці ПМР організували Будинок народних традицій і ремесел, який ось уже 24 роки радує городян і всіх придністровців своєю творчістю.
На сьогодні головними завданнями ТБНТіР стали організація дозвілля городян різного віку, а також популяризація народної творчості, збереження та розвиток звичаїв і традицій народів нашого краю, виховання у молодого покоління любові до Батьківщини на основі знайомства з народними традиціями та обрядами. Директор установи Світлана Червоненко розповіла, що в установі нині працюють 15 творчих колективів (гуртків, клубів, хорів, ансамблів). Їх відвідують близько 200 тираспольчан і жителів передмістя Тирасполя, а керують ними 30 професійних фахівців.
Серед творчих колективів можна назвати зразковий ансамбль народного танцю «Вікторія», народний хор російської пісні «Рідні наспіви», народний клуб декоративно-прикладної творчості та образотворчого мистецтва «Самоцвіти», народний ансамбль козацької пісні «Станиця», зразковий гурток в’язання і виробів «Чарівний клубок», ансамбль естрадної пісні «Шоко-лад» і багато інших.
Наш кореспондент взяв бліц-інтерв’ю у керівника ТБНТіР Світлани Червоненко.
– Світлано Олександрівно, в якій мірі обряди та традиції збереглися в Придністров’ї й сьогодні живуть у повсякденному житті, в побуті – в селах і містах?
С. Ч.: Пострадянський період був важким. Усе було в занепаді, відійшло в забуття. Нині ж повертається на круги своя, й інтерес до всього народного відроджується.
– Як правильно залучати дітей до народних традицій?
С. Ч.: Метод завжди один, і він завжди працює – це особистий приклад. Робота всіх наших творчих колективів підтверджує сказане. Щоб виховати креативно мислячу особистість, потрібно долучити її до творчості.
– Якими рисами характеру повинна володіти людина, щоб займатися народною творчістю?
С. Ч.: Вона повинна любити свою малу батьківщину, пишатися тим, що живе в ПМР. Вона повинна бути громадянином своєї республіки, пишатися культурою народів, що її населяють, її досягненнями, особливостями та унікальністю. Наше завдання в тому, щоб традиції всіх культур Придністров’я стали нормою життя для людини.
– Світлано Олександрівно, які плани Вашої установи на майбутнє?
С. Ч.: На сьогодні, в самий розпал пандемії, вони скромні, але реальні: вийти з мінімальними втратами з коронавірусної кризи й повернутися до звичайної повноцінної діяльності. Тираспольський будинок народних традицій і ремесел і надалі зберігатиме й розвиватиме народні традиції та ремесла народів Придністров’я, також долучатиме населення до декоративно-прикладної творчості, до розвитку народних ремесел, творчих здібностей і навичок.
У своєму офіційному телеграм-каналі Президент Вадим Красносельський після того, як 13 березня проїхав повз ТБНТіР, написав: «Проблеми бувають іноді й на поверхні, буквально у всіх на виду. Ось щойно проїжджав повз столичний Будинок народних традицій і ремесел. Будівля розташована уздовж дороги практично на в’їзді в місто. Вона зустрічає всіх обсипаною штукатуркою потрісканого фасаду. Мені, як і кожному столичному жителю, не кажучи вже про творчі колективи цієї установи, хочеться інфраструктурної краси – всюди й відразу, але так не буває. При цьому важливо розуміти, що робота ведеться. Минулого року ми привели до ладу покриття сцени, зробили подіум для звукооператорів, обладнали систему пожежної безпеки. Цього не видно, на перший погляд, але вимагає вкладень: сил, часу і, головне, грошей».
Творчий колектив ТБНТіР оваціями зустрів цей пост Президента. А під час зустрічі зі мною багато його учасників поділилися своєю найпотаємнішою мрією: щоб до 65-річчя заснування установи держава зробила для них довгоочікуваний подарунок – капітальний ремонт фасаду будівлі та концертного залу. Так побажаймо усім їм, творцям, які працюють у цій установі, реального здійснення цієї скромної мрії.
Павло ОСТАПЕНКО.