У Міжнародний день художника на одному із житлових будинків у центрі Бендер була встановлена меморіальна дошка Іванові Антонюку, відомому придністровському митцю, заслуженому діячу мистецтв ПМР, який майже 30 років жив і творив у цьому будинку.
Іван Антонюк родом із Буковини, але більшу частину свого життя (аж до від’їзду до Одеси у 2010 році) прожив у Бендерах. Тут він творив і досліджував особливості мистецтва Придністров’я, писав свої книги та сприяв розвитку молодої зміни майстрів пензля, оскільки завжди поєднував творчу роботу з педагогічною діяльністю. Митець навіть декілька років очолював художню школу в Бендерах. Але адміністративну роботу не любив, тому, помітивши у своєму заступникові справжнього спадкоємця, поступився для Михайла Шарака посадою директора і всіляко допомагав молодому адміністратору на цьому терені.
«Іван Михайлович був дуже прихильним до людей, веселим, усміхненим, завжди в гарному настрої. Таким він запам’ятався всім на все життя. Я зберігаю в пам’яті його творчість і спогади про нього з великою вдячністю», – розказав журналістам директор Бендерської дитячої художньої школи Михайло Шарак.
Багато своїх художніх полотен Іван Антонюк присвятив Придністров’ю і Бендерам, які стали для нього рідними. Він відомий не тільки в Придністров’ї, а і в Молдові та Росії. Його картини експонувалися в Москві, Кишиневі, Тирасполі та, звичайно ж, Бендерах. Слід зазначити, що ніхто в нашій республіці не написав стільки книг про майстрів мистецтва рідного краю, як він.
«Такого художника, який міг передати внутрішній рух, внутрішню енергію нашого краю, я більше не зустрічав», – зазначив у своєму виступі заслужений художник Придністров’я Юрій Салко. А голова Бендерського товариства української культури «Вітчизна» Леонід Ткачук у своєму виступі запропонував написати про Івана Антонюка книгу українською мовою.
«Це була дивовижна людина, закохана в життя, – розповіла нам вдова творця Раїса Антонюк. –
Це був художник незвичайного таланту. Таких як він – один на тисячу. Він рекламував і пропагував творчість художників Придністров’я дуже активно. І я наберуся сміливості сказати, що практично Іван Михайлович єдиний, хто писав про художників. Його перу належить багато книг, зокрема монографія про театрального художника Леоніда Пироженка».
Щедрості талановитого художника не було міри. Його твори-дарунки нині зберігаються у фондах Республіканської картинної галереї ім. О. В. Лосєва (51 робота), в Тираспольському об’єднаному музеї (68 робіт), у музеї Стамбулу (3 роботи). Десятки картин художник ще за життя подарував своєму рідному місту. Багато робіт митця є в приватних колекціях у Німеччині, Франції, США, Канаді, Австралії, Ізраїлі, а також у музеях Придністров’я та Молдови.
Творча спадщина Антонюка ніколи не буде забута. Вона відіграє помітну роль в історії та розвитку мистецтва в Придністров’ї й дуже цінна для майбутніх поколінь дослідників мистецтва нашого краю. І пам’ятна дошка буде мовчазним нагадуванням про скромного талановитого художника, який жив і творив у Бендерах.
Тамара ІВАНГОРОДСЬКА.