Цей день присвячений усім живим істотам і рослинам на нашій планеті. Головною причиною його встановлення стала стурбованість світової спільноти постійним скороченням біологічного різноманіття на Землі. Відзначається він щорічно 22 травня, починаючи з 2001 року, а проголосила його Генеральна Асамблея ООН.
Біологічне різноманіття – це все розмаїття життя на планеті, яке нині, на жаль, стрімко скорочується: вимирають рослини, з лиця планети Земля зникають тварини та ліси… Багато в чому виною тому активна діяльність людини. І турбота про подальшу долю біологічного багатства видів на планеті виразилася в тому, що в 1992 році на Конференції ООН з питань навколишнього середовища в Ріо-де-Жанейро було запропоновано всій світовій громадськості в першу чергу звернути увагу на збереження біологічного різноманіття – як живих видів, так і екологічних систем.
Таким чином була ухвалена Конвенція про біологічне розмаїття, і на сьогодні її прихильниками є близько 200 держав.
Головне завдання Міжнародного дня біологічного різноманіття – привернути увагу громадськості до проблеми безповоротного зникнення на нашій планеті багатьох представників флори та фауни, втрати різних видів тварин, рослин, комах тощо. На цей час дуже багато з них перебувають на грані зникнення, деякі вже зникли. Нам необхідно зберігати біологічне різноманіття, розумно використовувати всі його компоненти.
Традиції в Міжнародний день біологічного різноманіття
З цієї нагоди Генеральний секретар ООН щорічно готує послання до широкої громадськості. А саме свято кожного разу відбувається за певною темою, серед яких у різні роки були: «Біорізноманіття та боротьба з бідністю – виклики для сталого розвитку», «Біорізноманіття: страхування життя в нашому мінливому світі», «Зміна клімату і біологічне розмаїття», «Загарбницькі чужі види», «Біорізноманіття лісів», «Вода і біорізноманіття», «Біорізноманіття островів», «Актуалізація тематики біорізноманіття, підтримання життя людей та їхніх джерел засобів до існування», «Біорізноманіття та сталий туризм», «Наше біорізноманіття, наше продовольство, наше здоров’я», «Природа – джерело наших рішень», «Ми – частина рішення» тощо.
Учені виділяють деякі основні фактори, що сприяють втраті біологічного різноманіття:
– забруднення навколишнього середовища;
– глобальні кліматичні зміни;
– опустелювання;
– збільшення кількості населення і надмірне споживання;
– безрозсудне використання природних ресурсів.
Більшість із них є результатом діяльності людини. Близько 60 % екологічної системи деградує чи використовується нерозважливо, що веде до втрати біологічного різноманіття і тяжких наслідків, які в найближчі 50 років можуть погіршитися.
Наприклад, нерозумна експлуатація природних ресурсів стала в наші дні досить поширеною проблемою. Ліси вирубуються заради палива, водні ресурси використовуються для господарських потреб, річки міліють, болота осушуються для будівельних цілей тощо.
Найбідніші верстви населення, добуваючи гроші на прожиття, майже повністю змушені залежати від навколишнього середовища. Різні негативні чинники, основним з яких є діяльність людини, загрожують зникненням 10 962 видів рослин і тварин. Утрата такої величезної кількості живих істот призведе до досить суттєвої зміни вигляду нашої планети. Одні види вимирають, а інші з’являються. Якщо баланс цих двох процесів порушиться і вимирання почне домінувати, то життя на Землі може зовсім зникнути.
Учені-біологи відзначають, що саме тільки збільшення, наприклад, фінансування діяльності, спрямованої на збереження біорізноманіття, не здатне уповільнити темпи його скорочення. Необхідна також особлива державна політика, яка передбачала б цілу сукупність перетворень.
Для стійкого ж збереження біорізноманіття у майбутньому потрібно, щоб ступінь відповідальності та обізнаності суспільства на всіх його рівнях постійно зростала. Політики й чиновники повинні мати всі необхідні відомості для того, щоб на їх основі робити правильні висновки та розпочинати відповідні дії.
Анастасія КАСИМ.