У рамках Днів слов’янської писемності в Придністровському державному художньому музеї (ПДХМ) організували День відкритих дверей. На всіх відвідувачів чекали цікаві виставки, заняття з дітьми, можливість зробити рідкісні селфі, приєднатися до екскурсії та послухати есе за картинами.
Для придністровців, які шанують святих Кирила і Мефодія, 24 травня – це особлива дата. Свято слов’янської писемності та культури впроваджене в пам’ять творців кириличної абетки, яка дала початок писемної творчості слов’янських народів, започаткувала велику російську літературу. Просвітителі переклали з грецької мови безліч книг, що в подальшому сприяло формуванню старослов’янської літературної мови. Адже до середини ХVIII століття ми послуговувалися церковнослов’янською. Далі слідували реформи кириличного алфавіту. У сучасному вигляді російська мова вперше сформувалася в XIX столітті, в епоху О. С. Пушкіна.
Напередодні цього свята в ПДХМ провели заняття для дітей – учасників «Чарівної майстерні», «Творчого калейдоскопа», «Малятка» на теми «Буквиця», «Важлива буква» й «У світі народних казок». У музеї можна ознайомитися з виставкою ілюстрацій до російських казок одного з найяскравіших художників XIX – початку ХХ століття Івана Білібіна. Крім ілюстрацій, на цій міні-виставці зробили особливі акценти на справжніх музейних експонатах – акварелі Білібіна в його рукотворному паспарту та на бронзовій скульптурі Олександра Пушкіна і російського художника Олександра Ковальова.
Увагу глядачів привернула виставка в четвертому залі «Світ казкових ілюстрацій». Особливе місце в експозиції належить картині «Баба-Яга», Іван Білібін створив її за мотивами російських народних оповідей в 1902 році. До речі, ця робота відноситься до раннього періоду творчості художника, тоді він тільки шукав свій шлях у мистецтві.
Іван Якович Білібін – російський художник, книжковий ілюстратор і театральний оформлювач, учасник об’єднання «Світ мистецтва». Народився майстер в 1876 році під Санкт-Петербургом. Свою першу ілюстрацію він написав 1899 року до «Казки про Івана-царевича, Жар-птицю та про Сірого вовка», під враженням полотен Васнецова. Наступні 40 років художник звертався до російських народних казок і билин. Його графічні серії скуповували Російський музей і Третьяковська галерея, а ескізи декорацій замовляли театри від Буенос-Айреса до Парижа.
Художній талант Івана Білібіна яскраво проявився в його ілюстраціях до російських казок і билин, а також в роботах над театральними постановками. З 1899 по 1902 роки він створив серію з шести «Казок», виданих Експедицією заготовляння державних паперів, потім те саме видавництво випустило казки Олександра Пушкіна з ілюстраціями Білібіна. Зокрема, вийшли друком «Казка про царя Салтана» і «Казка про золотого півника». У 1905 році побачила світ ілюстрована Білібіним билина «Вольга», а в 1911 році – казки Рославлєва у видавництві «Громадська Користь». До «казкового» стилю з давньоруськими орнаментальними мотивами належить і постановка опери «Золотий Півник» у 1909 році в театрі Зіміна в Москві.
Для «Білібінського» портрета характерне графічне представлення. Починаючи роботу над малюнком, майстер накидав ескіз майбутньої композиції. Чорні орнаментальні лінії чітко обмежували кольори, задавали обсяг і перспективу в площині аркуша. Для обрамлення малюнків Білібін щедро використовував орнамент.
Важливо відзначити, що твір російського художника та казкового ілюстратора «Баба-Яга» надійшов до фондів ПДХМ в 1977 році з Всесоюзного виробничохудожнього комбінату ім. Є. Вучетича. Ця робота є високим взірцем мистецтва акварелі та книжкової ілюстрації.
Представлена виставка розрахована, в першу чергу, на дитячу аудиторію. Музейні працівники сподіваються, що завдяки цій експозиції їм вдасться викликати інтерес юного глядача до російських казок, які є основою виховання високих морально-духовних рис і формування творчої особистості.
Відвідати унікальну і, разом з тим, казкову експозицію можна з вівторка по неділю з 10:00 до 17:00.
Оксана КРУК.
Фото з вiдкритих джерел.