Міжнародна організація праці у 2003 році оголосила 28 квітня Всесвітнім днем охорони праці (або Всесвітнім днем безпеки та здоров’я на робочому місці). Це було зроблено для того, щоб привернути увагу світової громадськості до масштабів проблеми.
Iсторія питання
Президент нашої республіки 22 березня 2007 року оголосив Днем охорони праці у Придністров’ї 28 травня.
Одним із головних ініціаторів проведення Всесвітнього дня охорони праці в ПМР стала Федерація профспілок Придністров’я. Вона разом з роботодавцями та органами державної влади негайно включилася в роботу. Голова ФПП видав розпорядження, яке зобов’язало галузеві, міські та районні територіальні об’єднання профспілок брати активну участь в підготовці та проведенні Дня охорони праці та здоров’я на підприємствах, в організаціях і установах.
З кожним роком зростає кількість людей, організацій і країн, які беруть участь в акціях, пов’язаних з відзначенням цього дня. На сьогодні більш ніж у ста країнах проводяться заходи, спрямовані на привернення уваги громадськості до невирішених проблем охорони праці. Вони організовуються зазвичай силами профспілок, місцевої влади, організацій роботодавців та фахівців у галузі охорони праці.
Актуальне інтерв’ю
Ми взяли інтерв’ю у технічного інспектора з охорони праці Ради ФПП Віктора Задираки. Він люб’язно погодився відповісти на наші запитання на прикладі Рибницького району та м. Рибниці.
– Чому охороні праці та техніці безпеки приділяється стільки уваги?
В. З.: Тому що це найважливіші умови збереження працездатності та здоров’я трудящої людини. Проблема охорони праці має комплексний характер, тому й вирішувати її необхідно комплексно, а не окремими заходами. І це є однією з найважливіших функцій державних органів влади, роботодавців і профспілок. Саме тому одним із перших законів, прийнятих у республіці з ініціативи профспілок Придністров’я в 1993 році став Закон «Про охорону і безпеку праці».
Аналіз статистичної звітності «Про тимчасову непрацездатність і травматизм на виробництві за 2020 рік по м. Рибниці та Рибницькому району» показує, що кількість постраждалих від нещасних випадків на виробництві дорівнює 5. На всіх складені необхідні акти, всі постраждалі взяті на облік. Усього загальна кількість людино-днів непрацездатності – 343, сума виплат за листками непрацездатності дорівнює 63 900 руб. На заходи з охорони праці витрачено 20 118 200 руб.
Попри зниження виробничого травматизму, фактор виробничого ризику все ж таки залишається високим. Наприклад, у тій же Рибниці, на жаль, за 3 місяці 2021 року вже сталося 5 нещасних випадків, з яких 1 – зі смертельними наслідками.
– У чому причини виробничого травматизму?
В. З.: Під час аналізу виявилося, що зросла кількість нещасних випадків, викликаних особистісними факторами (необережністю або неуважністю працівника в результаті падіння потерпілого з висоти чи на одному рівні – три таких випадки з п’яти), а також порушенням трудової та виробничої дисципліни як посадовими особами, так і працівниками. Незадовільна організація робіт і невиконання самими постраждалими правил та інструкцій з охорони праці – теж є однією з причин травматизму. Усі ці факти тісно пов’язані з відсутністю необхідного контролю за дотриманням вимог законодавства про охорону праці з боку відповідальних осіб організацій, а також ігноруванням вимог законодавства про охорону праці роботодавцем.
У цілому тенденція до зниження виробничого травматизму і відсутність професійних захворювань викликані не тільки об’єктивними чинниками, а і, більшою мірою, суб’єктивними: зменшенням кількості працівників, зайнятих у виробництві, зниженням загальної кількості працівників, а також дією низки актів, спрямованих на запобігання поширенню коронавірусної інфекції в ПМР, підміною трудових відносин цивільно-правовими (договорами особистого найму). Такі відносини характерні для роботодавців – індивідуальних підприємців, де, як правило, немає профспілки й не дотримуються елементарних норм трудового права.
– На яких законах і підзаконних актах ґрунтується законодавство про охорону праці та безпеку її умов?
В. З.: Стаття 22 Закону «Про професійні спілки, права та гарантії їх діяльності» чітко визначає основні завдання профспілок республіки щодо охорони праці. У ній, зокрема, вказується, що профспілки здійснюють громадський контроль за станом охорони праці. У 2019 році я розробив практичний посібник «Рекомендації щодо організації та проведення профспілкового (громадського) контролю за дотриманням законодавчих та інших нормативних актів з охорони праці». Розроблялися рекомендації відповідно до Законів ПМР «Про охорону і безпеку праці» та «Про професійні спілки, їхні права та гарантії», а також згідно з Трудовим кодексом ПМР. Вони регламентують роботу з забезпечення охорони праці та є методичним посібником для голів, комісій з охорони праці, уповноважених (довірених) осіб охорони праці, голів цехових комітетів і профгрупоргів первинних профспілкових організацій підприємств і установ.
У 2010–2020 рр. для надання методичної допомоги «первинкам» ці посібники були вручені головам 23 первинних профспілкових організацій Рибницького району та міста Рибниці.
У повсякденній роботі фахівці служби охорони праці, техніки безпеки та промислової безпеки ММЗ, Рибницького цементного комбінату, Рибницької ЦРЛ, Рибницьких філій «Тирастеплоенерго», «Тираспольтрансгаз-Придністров’я», ПДУ ім. Т. Г. Шевченка, «Водопостачання та водовідведення», Північної дирекції залізничних перевезень Придністров’я і багатьох інших прагнуть залучати до контролю активістів своїх підприємств і організацій. Після навчання з ними регулярно проводяться бесіди, семінарські заняття. І нам необхідно завжди пам’ятати, що головне в роботі служб охорони праці й техніки безпеки, а також у діяльності громадських активістів, які перебувають на робочих місцях, – турбота про життя і здоров’я кожної трудящої людини, про її безпеку на виробництві.
Олександр ПЕТРЕНКО.