Управління молодіжної політики та соціально-психологічної підтримки, відділ психологічного супроводу та профорієнтаційної роботи, а також медичний факультет ПДУ ім. Т. Г. Шевченка виступили організаторами дискусії за круглим столом на злободенну тему: «Психологія здоров’я і хвороби: актуальні питання медико-психологічної допомоги». Подія відбулася в рамках Року молоді, що триває в республіці.
На порядку денному програми круглого столу було сім питань. Одним із найбільш животрепетних став пункт «Психологічна допомога громадянам у період надзвичайної ситуації». Психологи республіки вперше зіткнулися з подібним явищем, фахівцям довелося зізнатися, що вчитися часом доводилося «на ходу».
З самого початку пандемії в Придністров’ї була відкрита «гаряча лінія» на базі Кризового центру при МВС ПМР, де кваліфіковані фахівці – представники Асоціації практикуючих психологів – надавали підтримку громадянам республіки. Наприклад, була створена група швидкого реагування, до якої увійшли професійні фахівці-психологи з досвідом очного та дистанційного спілкування з людьми. «Співробітники здійснювали постійне цілодобове чергування на лінії психологічної підтримки. Працювали три телефонні лінії та три фахівці, які день у день змінювали одне одного і працювали зі зверненнями громадян», – зазначила клінічний психолог РКЛ «Психоневрологічний диспансер», член «Асоціації практикуючих психологів» Наталія Кілінська.
У середньому впродовж дня психологи «гарячої лінії» давали відповіді на десятки (від 20 до 40) дзвінків. На початковому етапі їх надходило взагалі близько 60. «Надалі звернень трохи поменшало. Однак змістовне наповнення та обсяг роботи зросли: на один дзвінок доводилося витрачати близько години, а інколи бесіда тривала й до півтори години. Найбільш складними були випадки, коли нам доводилося переадресовувати одного й того ж клієнта від одного оператора до іншого, оскільки ми починали усвідомлювати, що фахівці психологічної лінії емоційно вигорали. Було досить багато нестандартних випадків», – розповіла психолог. Доречно зазначити, що деякі фахівці в період пандемії дистанційно навчалися в Самарському університеті наданню психологічної допомоги онлайн.
Учасники круглого столу виділили кілька етапів роботи в період карантину: березень – серпень 2020 року – перша хвиля коронавірусу. Вересень 2020 року – січень 2021-го – друга хвиля і лютий-березень 2021 року – третя хвиля. Найбільш складною в роботі психологів виявилася перша хвиля коронавірусної інфекції, оскільки вона більше пов’язана з організаційними моментами та з можливістю швидкої координації всіх служб. Психологи відзначили, що з кожним новим посиленням карантинних правил, відсоток недовіри громадян до обмежувальних заходів зростав, а разом з цим збільшувалася і кількість скарг. «Слід зазначити, що на початку пандемії (перші два тижні) наші фахівці зіткнулися зі зверненнями, пов’язаними з невизначеністю, недовірою до подій, з панікою і тривогою, уявленнями про те, як будувати своє подальше життя», – підкреслила Наталія Кілінська.
За весь період роботи «гарячої лінії» по допомогу до психологів звернулося понад 2 000 абонентів. Найчастіше це були жінки – близько 68 %, чоловіки становили 26 % і 5 % – діти та підлітки. «Ми визначили основні причини звернень громадян. Перше – це були гнів і роздратування діями Оперштабу. Вважаємо, що така реакція пояснюється нестандартністю та унікальністю ситуації. Крім того, у людей загострилися тривожний стан, панічні атаки, страх за майбутнє, за своє здоров’я. Досить важливого значення набули стосунки дітей і батьків, вони загострилися надзвичайно серйозно. У ситуації з дистанційним навчанням доводилося заспокоювати більше батьків.
Придністровці також переживали втрати рідних та депресивний стан, сімейні конфлікти та взаємини в умовах самоізоляції. Вони відчували фізичне та психологічне насильство. Необхідно зазначити, що дійсно, рівень агресії зростав. Мали місце особистісні кризи, обумовлені визначенням цінностей, страхом смерті, браком спілкування і відчуттям самотності, безпорадності та ізольованості», – розповіла Наталія Кілінська. Фахівець також додала, що в групі з психологами працював черговий психіатр, адже за час пандемії у деяких громадян, які зверталися по допомогу, спостерігалося загострення психічних захворювань і прояв агресії. У таких випадках лікарі виїжджали до пацієнта додому і призначали відповідне лікування.
Як з’ясувалося, психологічна допомога «гарячої лінії» виявилася вкрай затребуваною в період пандемії. На думку учасників круглого столу, для самих фахівців результати діяльності та представлений аналітичний огляд послужать у подальшому, допоможуть поставитися до проблем більш якісно, знайти та розробити відповідні профілактичні заходи, розгорнути просвітницьку діяльність, щоб громадяни Придністров’я могли швидше справлятися зі своїми почуттями, відновлювати душевну рівновагу та звертатися за психологічною допомогою. Крім того, на сьогодні фахівці вже розробили методику надання психологічної допомоги, складено певний протокол реагування.
Марія КРАВЕЦ