«…и ныне от Рождества Христова
доходит 1699 год, а будущего января с 1 числа
настает новый 1700 год, купно и новый столетний век»
Смачні частування, гучні посмішки, веселі привітання, яскраві костюми, а також коло найближчих друзів та рідних – це все про Новий рік. Напевно, у багатьох людей це свято асоціюється із сімейним затишком, подарунками, новорічним дивом та обов’язково зі снігом, якого щороку ми дуже очікуємо саме 31 грудня. Зимові святкові народні традиції тісно вплелися в наше життя.
Але ще 300 років тому святкування Нового року в нашій країні було зовсім іншим. Пахучі ялинки, яскраві феєрверки, привітання одне одного зі святом. За ці традиції ми вдячні Петру Першому, який 20 грудня 1699 року ухвалив Указ про перенесення відзначення Нового року з 1 вересня на 1 січня. Як зазначають історики, тоді ця подія мала не тільки соціальний, а й політичний та економічний характер.
Низкою реформ Петро Перший намагався «відкрити вікно в Європу», зробити Росію більш світською країною. Не став винятком і Указ про Новий рік.
Викладач кафедри загальної історії, археології та етнології Придністровського державного університету Лада Картоусова розповіла: «До ухвалення указу початком нового року вважався вересень, коли відзначалося свято врожаю. А святкування Нового року зі своїми традиціями та обрядами не було. Після ухвалення указу змінилася орієнтація культури зі сходу на захід, з релігійності на світськість. З’являються нові форми проведення дозвілля, нові забави, починають кататися на ковзанах. Культура має більш світський характер».
Зручність єдиного з Європою відліку часу під час підписання міжнародних договорів та наближення російського народу до світськості – головні цілі указу та самого Петра, який намагався розвинути свою країну та підняти її на більш високий рівень.
Із зимовим Новим роком з’явилися й нові традиції, яких раніше не було на Руській землі. Будинки обов’язково потрібно було прикрасити сосновими, ялиновими або ялівцевими гілками за зразками, виставленими в Гостинному дворі. У перший Новий рік по-новому звичний для нас Новий рік у Москві на Красній площі було влаштовано феєрверк, гарматні та рушничні салюти.
Але не можна сказати, що святкування Нового року взимку було повністю скопійовано із заходу. Давні традиції, зокрема карнавали, переодягання, катання на санях, нічні ворожіння та хороводи, стали гарним доповненням свята.
Цікаво, що через цей указ 1699 рік тривав усього 4 місяці: він почався у вересні, а закінчився в грудні, коли люди вперше відсвяткували Новий рік взимку й таким чином зустріли нове століття.
Також важливо зазначити, що 1700 рік для держави став першим, коли був введений юліанський календар. До цього часу літочислення здійснювалося від створення світу.
Світ бачив багато перетворень, реформ, революцій та змін. Кожен правитель намагався запровадити свої закони, свої нововведення, але збереглися та зміцнилися саме ті, які були найважливішими для народу та для його розвитку.
Тетяна БУКІНА.