Посередники та спостерігачі в переговорах з придністровського врегулювання у форматі «3+2» провели 3-4 червня робочі зустрічі в Тирасполі та Кишиневі, щоб надати нового імпульсу переговорам у розв’язанні 32-річного конфлікту мирним шляхом. До складу міжнародної дипломатичної групи увійшли Віталій Тряпіцин і Андрій Горобцов (Росія), Томас Майєр-Хартінг, Клаус Нойкірх, Анна Ліберг (ОБСЄ), Петер Михалко і Річард Тіббельс (ЄС), Віктор Крижановський і Артем Торкаєнко (Україна), а також Джордж Кент (США).
У Придністров’ї, крім Президента нашої держави, з прибулою делегацією зустрілися Голова Верховної Ради Олександр Коршунов та його заступник Галина Антюфєєва, міністр закордонних справ Віталій Ігнатьєв, глава Адміністрації Президента Сергій Білоус. Крім того, до дискусії були запрошені державний радник Президента Анна Волкова, яка представляє Дорадчі збори перших придністровських депутатів, і керівники основних громадських організацій республіки: Володимир Ладункін (Громадська палата ПМР), Юрій Чебан (Загальнопридністровський народний форум), Петро Богуцький (Спілка українців Придністров’я), Віоріка Кохтарєва (Союз російських громад Придністров’я), Сергій Санду (Союз молдаван Придністров’я).
Вадим Красносельський розповів гостям про ситуацію в переговорах між ПМР і РМ. Він зазначив, що Кишинів не виконує взяті на себе зобов’язання щодо розв’язання гуманітарних проблем. Влада Молдови, навпаки, створює нові проблеми, а саме: організовує банківську і фінансову блокади, затримує на кордоні вантажі для Придністров’я і погрожує обмеженнями свободи пересування придністровських громадян. Разом із цим з 2019 року відзначалася стагнація переговорного процесу. Молдова зірвала підписання підсумкового документа у Братиславі на зустрічі «5+2».
У період пандемії відносини вкрай погіршилися: Молдова затримувала медичні вантажі для Придністров’я в той момент, коли в них мали велику потребу жителі нашої республіки. Кишинів протидіяв відкриттю тест-лабораторії в ПМР і вдався до політизації теми карантинних постів, виставлених на кордоні Придністров’я для протидії поширенню коронавірусу. Ще один приклад –незаконне затримання і викрадення громадян ПМР силовиками Молдови.
Президент зазначив, що теза про так звану «територіальну цілісність Молдови», під якою мається на увазі якась «реінтеграція» Придністров’я до складу РМ, непереконлива. Вадим Красносельський нагадав, що Кишинів сам юридично відмовився від Придністров’я, визнавши створення МРСР незаконним актом. До того ж, упродовж 30 років Кишинів лише загострював молдовсько-придністровський конфлікт. Триває це і тепер за допомогою блокадних методів. Так, на 1 липня анонсований запуск другої фази контролю на спільному молдовсько-українському КПП Кучурган, що може призвести до повної блокади імпорту в ПМР і розорення великої кількості індивідуальних підприємців. Також анонсована з 1 вересня 2021 року заборона на пересування через український кордон автомобілів із придністровськими номерами.
Усе це не сприяє врегулюванню молдовсько-придністровського конфлікту, а призводить до його ескалації. Водночас позиція республіки залишається попередньо визначеною –продовжувати діалог в інтересах людей. «Що ж стосується долі Придністров’я, то її вирішуватиме народ. До речі, цей постулат ніяким чином не суперечить нормативам ООН та інших міжнародних організацій», –резюмував Глава держави.
Міжнародні партнери погодилися: для того, щоб просуватися вперед, повинні розв’язуватися гуманітарні питання в інтересах громадян. «Зберігає свою актуальність тактика малих кроків, але, по суті, багато проблем потрібно починати вирішувати спочатку. Напевно, треба повертатися до питання про імплементацію досягнутих угод, до гарантій їх виконання», – сказав Посол з особливих доручень МЗС РФ Віталій Тряпіцин.
Завершуючи 3-годинну дискусію, партнери висловили надію на продовження діалогу. Найближча перспектива необхідних для обох сторін переговорів – це дуже очікувана вереснева зустріч у форматі «5+2» у Стокгольмі.
Аналогічна зустріч відбулася і з представниками влади Молдови. Президент РМ Майя Санду підтвердила готовність її країни постачати Придністров’я вакцинами та необхідним обладнанням для боротьби з пандемією. Крім того, вона заявила про необхідність урегулювання придністровського конфлікту «… мирним шляхом, за допомогою діалогу з дотриманням суверенітету і територіальної цілісності РМ». А в. о. прем’єр-міністра Молдови, міністр закордонних справ Ауреліу Чокой назвав придністровське врегулювання «…пріоритетним завданням уряду».
За підсумками зустрічей міжнародна група посередників і спостерігачів прийняла спільну заяву. У ній схвалюється рішення Місії ОБСЄ в Молдові до кінця року організувати та провести засідання спільних експертних робочих груп на виїзному заході в Баварії (ФРН), а також готовність Тирасполя і Кишинева працювати над проведенням орієнтованої на результат зустрічі в форматі «5+2» у Стокгольмі цієї осені. Крім того, вітається й «…активізація координації та взаємодії сторін у розв’язанні питань пандемії COVID-19, зокрема, під час розподілу вакцин», – йдеться в опублікованій заяві.
Павло ОСТАПЕНКО.
Фото: прес-служба Президента.