23 червня 1992 року під вигаданими званням і прізвищем – полковник Гусєв – генерал-майор Олександр Лебедь прибув у розташування 14-ї російської армії, маючи особливі повноваження, делеговані вищим керівництвом Росії. У чому полягали ці особливі повноваження, дотепер є таємницею. Перед вильотом до Тирасполя Олександра Лебедя інструктував віце-президент Росії Олександр Руцькой.
За спогадами самого Олександра Івановича, інструктаж у Олександра Володимировича «був десятихвилинним і мав гранично емоційний характер: із десяти слів дев’ять були матюки».
Того історичного вівторка, близько 2-ї години дня, на військовий аеродром Тирасполя приземлилися три військово-транспортні літаки. З одного з них трапом спустився високий кремезний чоловік у цивільному костюмі й білій сорочці з модною краваткою. Він привітався з усіма людьми, що його зустрічали, – військовими й цивільними, зокрема з командувачем 14-ї армії генералом Юрієм Неткачевим. Чому саме 23 червня? Це варто прокоментувати окремо.
23 червня перший Президент ПМР Ігор Смирнов оголосив у Придністров’ї Днем жалоби з приводу трагічних подій у Бендерах. А ще від цього дня офіцери штабу 14-ї армії відмовилися підкорятися своєму командармові. Тому саме того дня прибув генерал Лебедь до Тирасполя з документами на ім’я «полковника Гусєва» – з інспекційною перевіркою 14-ї армії. Перед ним було поставлено три головні завдання:
– будь-якими доступними засобами зупинити кровопролиття;
– за потреби забезпечити евакуацію сімей військово-службовців;
– узяти під контроль усі бази та склади зі зброєю і боєприпасами.
Практично за три неповних доби «полковник Гусєв» розібрався з негативом, що панував на той час у військових частинах 14-ї армії та зробив організаційні висновки. 27 червня, о 14 годині 30 хвилин, Олександр Лебедь зателефонував міністру оборони Росії генералу армії Павлові Грачову в Москву і доповів, що генерал Юрій Неткачев ситуацією не володіє і займаній посаді не відповідає. «Командування 14-ю армією беру на себе», –завершив він свою телефонну доповідь міністрові.
Слідом за цим дзвінком із Москви надійшла шифровка про призначення генерал-майора Олександра Івановича Лебедя командувачем 14-ї гвардійської російської армії.
Нагадаю, що менш ніж через місяць – 21 липня – у Москві Президент Росії Борис Єльцин і президент Молдови Мірча Снєгур, у присутності Президента ПМР Ігоря Смирнова, підписали угоду про мирне врегулювання придністровського конфлікту та ухвалили рішення про введення в регіон Миротворчих сил, щоб розмежувати армію Молдови та гвардію Придністров’я.
А вже 29 липня на військовий аеродром Тирасполя з інтервалом 3-4 хвилини заходили на посадку літаки військово-транспортної авіації Росії з десантниками. 53 літаки.
От і виходить, що тільки слабкі політики ведуть війни, а сильні не дозволяють довести до цього.
Павло ОСТАПЕНКО.