На черговому засіданні Уряду затверджені імпортні та експортні мита на наступний рік, а також опрацьовано низку інших важливих питань.
Алевтина Слінченко – перший заступник міністра економічного розвитку, представила найголовніше, зокрема зазначила, що постановою затверджено митні тарифи на товари, що імпортуються до Придністров’я, а також номенклатуру товарів, яка використовується у зовнішньоекономічній діяльності. За словами доповідача, під час підготовки документа врахували пропозиції представників бізнесу, спрямовані на скорочення виробничих витрат, підтримку місцевих підприємств і підвищення конкурентоспроможності придністровської продукції.
Над документом працювала міжвідомча комісія, яка з 2022 року розглядає звернення щодо імпорту широкого спектра товарів. Голова Уряду Олександр Розенберг, продовжуючи тему, зауважив:
«З одного боку, ми маємо захистити внутрішній ринок, захистити власних виробників, мотивувати нашу економіку на заміщення імпорту. З іншого боку, звичайно, самі імпортні мита не повинні спричиняти необґрунтоване зростання цін».
Отже, збережено чинні ставки ввізного мита на окремі види продукції, що мають значення для вітчизняної промисловості. Йдеться про портландцемент, занурювальні насоси та ізольовані дроти. Це сприятиме збереженню умов для роботи підприємств, які випускають будівельні матеріали, електротехнічне обладнання та кабельну продукцію.
Передбачено й зниження окремих тарифних мит. Наприклад, нульові ставки встановлено на ввезення обладнання для приготування кормів для тварин та деяких видів пакувальної тари. Це сприятиме технологічному оновленню сільськогосподарського сектора та скороченню витрат виробників.
Одночасно переглянуто мито на формування єдиних умов імпорту, усунення можливостей для використання так званих «товарів прикриття», коли продукція фактично ввозиться під іншим товарним кодом з нижчою ставкою. Також актуалізовано специфічні ставки з урахуванням змін ринкової кон’юнктури.
Уряд також затвердив митний тариф на товари, що експортуються з Придністров’я. Основну частину тарифних ставок збережено на рівні поточного року. Це дозволить підприємствам продовжити зовнішньоекономічну діяльність у звичних умовах, завчасно планувати постачання та враховувати митні платежі під час укладання експортних контрактів.
Зміни торкнуться окремих категорій сировинних ресурсів. Зокрема, переглянуто ставки на вивіз природного піску, гравію, щебеню, піщано-гравійної суміші та макадаму. Для цих матеріалів передбачено застосування ставок, встановлених раніше експортним регуляторним митом. Це забезпечить єдиний підхід до тарифного регулювання вивезення такої продукції.
«Говорячи про загороджувальні мита, важливо не забувати про необхідність стимулювати вітчизняні підприємства, зокрема будівельної галузі, до закупівлі товарів, які виробляються всередині республіки. Ми маємо створити чітку та стабільну систему внутрішньої кооперації, за якої наші виробники насамперед співпрацюватимуть між собою та віддаватимуть перевагу продукції місцевого виробництва», – наголосив Олександр Розенберг.
Алевтина Слінченко, завершуючи тему, зазначила, що митні тарифи виконують одразу кілька економічних завдань: імпортні – захищають внутрішній ринок, створюють умови для розвитку місцевого виробництва, а експортні – регулюють потоки продукції, що вивозиться, і враховують потреби внутрішнього ринку. А загалом – формується прибуткова частина республіканського бюджету. Під час формування ставок дотримувався баланс між цими напрямами, не допускаючи необґрунтованого навантаження на підприємства та споживачів. Нові митні тарифи набудуть чинності з 1 січня 2027 року.
Учасники засідання розглянули зміни до Закону «Про Дорожній фонд Придністровської Молдавської Республіки», які презентувала заступник Голови Уряду – міністр фінансів Альона Рускевич.
На сьогодні податок з транспорту, отриманий від фізичних осіб, сплачують лише організації, які перевозять пасажирів та багаж, у тому числі таксі. Інші юридичні особи, які використовують орендовані у громадян автомобілі, податку не платять. Самі власники таких машин також обходять ці моменти.
Виходить так, що організації в однакових умовах мають різне податкове навантаження тільки через вид діяльності. У той же час кожен автомобіль їздить дорогами та зношує покриття. Утримання та ремонт доріг фінансуються з Дорожнього фонду, який формується, зокрема, за рахунок податку з власників транспортних засобів. У Мінфіні зазначають, що організаціям, які не займаються перевезеннями, вигідніше орендувати машини у громадян, аніж купувати власні. Якщо автомобіль зареєстрований на юридичну особу, за нього потрібно сплачувати податок. Законопроект прибирає цю відмінність і передбачає створення рівних умов.
Тобто, податок із власників транспортних засобів можуть стягувати з усіх юридичних осіб, яким громадяни передали автомобілі у тимчасове користування чи в оренду, незалежно від виду діяльності. За розрахунками відомства, Дорожній фонд додатково отримуватиме близько 640 тис. рублів на рік.
Змінюється й порядок сплати податку. Якщо тепер його платять до подання заяви про видачу додаткового свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, то за новими правилами його потрібно буде сплатити під час укладання угоди про одержання автомобіля від громадянина, а також під час її припинення, незалежно від того, чи оформлялося додаткове свідоцтво. Обчислювати податок і представляти розрахунок зобов’язані організації, які проводили такі операції.
«Об’єктом оподаткування є транспортний засіб. І платниками у нас є ті, хто ним володіє. Насправді, незалежно від володіння, транспортний засіб має бути обкладений відповідним податком, враховуючи специфіку його направлення до Дорожнього фонду», – зазначив Олександр Розенберг, маючи на увазі справедливий підхід до оподаткування.
Ще одна тема стосується становища дітей у Придністров’ї. Висвітлила її міністр просвіти Світлана Іванишина, яка пояснила, що чинні нині правила були прийняті понад 10 років тому і вже не відповідають ані сучасним вимогам до аналітичних документів державного рівня, ані змінам у законодавстві. Крім того, хоч доповідь готує Міністерство просвіти, багато відомостей, що містяться в ній, належать до компетенції інших органів виконавчої влади.
Уряд пропонує закріпити цей обов’язок за Міністерством соціального захисту та праці. Це викликано тим, що відомство курує соціальний захист населення, сімейну політику, профілактику соціального неблагополуччя, підтримку сім’ї, материнства та дитинства, захист прав дітей, координацію органів опіки та інші напрямки. Міністерство просвіти за таких обставин виконуватиме ті обов’язки, що безпосередньо стосуються його сфери діяльності. Інші відомства також братимуть участь у роботі в межах своєї компетенції: Мін’юст, Мінфін, МОЗ, Мінцифри, МВС, Держслужба з культури та історичної спадщини, Держслужба зі спорту, а також органи місцевого державного управління.
Доповідь повинна містити відомості про ситуацію з дітьми в ПМР у динаміці за 3 роки, про обсяг держфінансування, спрямованого на покращення їхнього соціально-економічного забезпечення, про основні проблеми та тенденції, що впливають на підростаюче покоління, а також про вжиті протягом року нормативні правові акти та заходи щодо забезпечення прав та інтересів дітей. Документ подаватиметься до Уряду щорічно – не пізніше 30 травня.
Тож Олександр Розенберг зазначив, що становище дітей у республіці має оцінюватися незалежно:
«Хотілося б бачити картину масштабнішу, більш повноцінну, і я абсолютно з цим згоден. І доповідь потрібно формувати з позиції, на мою думку, саме Уповноваженого з прав людини. Щоб він подивився, яким чином на сьогодні дотримуються права, як забезпечується взагалі все необхідне для того, щоб діти наші розвивалися, росли та ставали повноцінними громадянами країни».
У зв’язку з цим він доручив опрацювати питання щодо передачі повноважень Уповноваженому з прав людини для підготовки відповідної доповіді.
