Ми рідко замислюємося над походженням речей, що оточують нас у повсякденному житті, над тим, яку функцію вони виконували тоді, коли з’явилися, який шлях пройшли, змінюючись зовні та за своєю суттю. Предмети побуту здаються нам звичними й простими, а якщо ж зазирнути глибше, з’ясується: вони відображають етапи розвитку нашої цивілізації.
Іграшки, найперші з яких – ровесники палеоліту, є наочним прикладом зародження та розвитку багатовікової загальнолюдської культури. Змінювався їхній вигляд, а суть залишалася незмінною – допомагати дитині пізнавати світ, будучи водночас оберегами. Доторкнутися до глибокого сакрального змісту, закладеного від початку часів у народні ляльки, співробітники Кам’янського районного Будинку культури запросили всіх бажаючих.
Гідом, що ознайомила зі старовинними слов’янськими обрядами та ремеслами, стала господиня затишного куточка відпочинку «Ла Саля» Наталія Рогозіна. На родовому подвір’ї вона разом із сім’єю створила колоритний етнографічний простір, де дбайливо зберігаються звичаї предків, історія та споконвічна культура багатонаціонального Придністров’я.
Сучасний вестибюль БК хранителька народних традицій зуміла перетворити на світлицю, в якій у довгі осінні та зимові вечори відбувалися посиденьки. Увійшла хазяйкою: довгі, акуратно заплетені коси прикриті візерунчастою хусткою, білосніжна сорочка прикрашена тонкою вишивкою, а фартух усіяний пишними маками та ніжними волошками. У руках тримала плетений з вербової лози кошик, з якого з’явилися візерункова скатертина та глиняні горщики для яскравих букетів хризантем, полотняний мішечок із висушеними запашними травами, білосніжні та різнокольорові тканини й нитки, атласні стрічки й тасьма з орнаментом, ніжне мереживо і ще багато всього того, що потрібно для спільної творчості в затишній атмосфері.
Почесне місце на столі, за яким зібралися учасники посиденьок, зайняли мотанки. Майстриня розповіла, що свою назву ці обереги дістали від самого процесу виготовлення. Справжню мотанку створюють виключно намотуванням та зав’язуванням тканини й ниток. За переказами, долю не можна колоти чи різати, тому ножиці та голки використовують тільки під час виготовлення й оздоблення одягу ляльки.
Існувало чимало різновидів мотанок, і кожна відповідала за конкретну сферу життя. Головною захисницею дому була Берегиня, яку збирали з клаптиків ношеного одягу господарів. Весільний оберіг – Нерозлучники – символізував вічне кохання та вірність. Шестиручка (а іноді й Десятиручка) допомагала господиням успішно справлятися з безліччю домашніх справ. Подорожницю крутили для тих, хто вирушав у далеку путь. У її руках був маленький вузлик зі жменькою рідної землі або золи зі своєї печі. Словом, мотанки захищали дім і родину від усіх проблем. Нерідко обереги передавали у спадок. А якщо ляльки зношувалися чи рвалися, вірили, що вони виконали свою місію – відвернули біду. Такі обереги не викидали, а спалювали. І натомість виготовляли нову мотанку-захисницю.
Учасникам посиденьок Наталія запропонувала створити Круп’яничку і Травницю. Першу наповнювали зерном, щоб були в хаті достаток і благополуччя. Другу – ароматними лікарськими травами. Вона не тільки очищала повітря в оселі, а й оберігала від хвороб.
Крок за кроком учасники під керівництвом Н. Рогозіної майстрували слов’янські обереги. Особлива атмосфера співпраці та творчості панувала в куточку, де розмістилися матусі з дітками. Тут прагнули надати мотанці, яка традиційно виготовляється безликою, індивідуальних рис. Для кожної з них створювали одяг та прикраси, проявивши всю свою фантазію. Втім, дотримувалися й канонів традиційного народного вбрання. З бавовняних і лляних клаптиків майстрували строкаті сарафани, з мережива і тасьми – фартухи. Лялькам заплітали довгі коси, прикрашали їх атласними стрічками. На голови пов’язували ошатні косинки. А різні намистинки (кожен колір мав своє значення) збирали в коралі. Колись вони вважалися подарунком для мотанки, яка на знак подяки за прикрасу може виконати заповітне бажання. Результатом натхненного рукоділля став строкатий хоровод ляльок в оточенні соковитих яблук і стиглих гарбузів – справжнє втілення домашнього затишку та щедрого осіннього достатку.
Жваве захоплення у юних учасників посиденьок викликало знайомство зі Стригушкою. Її традиційно крутили наприкінці літа – у період жнив – із соломи, сіна або лубу. А назву лялька дістала тому, що її нижній край ретельно стригли ножицями для ідеальної стійкості. Наталія розкрила дітям головний секрет Стригушки. Варто було поставити фігурку на рівну дерев’яну поверхню й ритмічно постукати по ній, як від вібрації солом’яна спідниця починала пружинити, а лялька «оживала». Ледь Н. Рогозіна наочно продемонструвала, як Стригушка вміє кружляти у завзятому танці, діти ХХІ століття з азартом долучилися до старовинної забави.
Завершилася зустріч затишним чаюванням. Смачні та корисні фруктові й трав’яні суміші Наталія готує сама, і не на аматорському рівні. Знання про властивості рослин, секрети їх заготівлі вона здобула в Московській фітошколі. Для осінніх посиденьок приготувала два ексклюзивні купажі: трав’яний (із материнки, лаванди та чебрецю), що зігріває та зміцнює імунітет, та вишуканий квітковий, який нагадує про травневий сад і золотий літній мед.
За чашкою чаю зав’язалася некваплива розмова. Учасники щиро дякували організаторам за можливість доторкнутися до стародавнього ремесла.
Молоді матусі – Інна з Анною – поділилися з нашою газетою своїми враженнями:
«У Будинку культури на майстер-класі ми вперше, а в гостинній садибі Наталії наші родини – завсідники! Кожна поїздка до Подойми – це занурення у світ народних традицій. Ми брали участь у Купальському святі та Різдвяних посиденьках, у тематичних вечорницях біля великого багаття, коли лунає чарівна етнічна музика й відкриваються таємниці старовинних обрядів і звичаїв. Господарі садиби «Ла Саля» регулярно організовують різноманітні інтерактивні заходи для дорослих і дітей: веселі ігри, цікаві конкурси, розвивальні майстер-класи, пізнавальні екскурсії та прогулянки наймальовничішими, незайманими куточками природи».
«А Масляна буде?» – раптом пролунало запитання одного з малюків, навіяне, мабуть, образами ляльок. І Наталія відповіла, що перш ніж проводжати зиму, треба її зустріти. Попереду – цикл яскравих гулянь на Святки з колядками та щедрівками, подарунками та чудесами.
