Виповнилося 35 років відтоді, як депутати Верховної Ради ухвалили Постанову
«Про зміну назви Республіки».
Вона стала називатися Придністровська Молдавська Республіка. До цього держава, створена волею народу, мала іншу назву – Придністровська Молдавська Радянська Соціалістична Республіка. Вона дістала її 2 вересня 1990 року, коли депутати всіх рівнів, які зібралися в Тирасполі, проголосили створення нової держави, але в межах Радянського Союзу, що існував на той час. І на це було три причини.
Перша – посилання на чинну тоді адміністративно-політичну модель. У СРСР назви всіх республік, що входили до його складу, формувалися за єдиним принципом: етнонім регіону плюс Радянська Соціалістична Республіка (наприклад, Українська РСР). Проголошуючи ПМРСР, народні обранці свідомо використали цей формат, підкреслюючи, що створюють союзну республіку у складі СРСР, а не виходять із його складу.
Звідси випливала друга причина – прагнення залишитися в Радянському Союзі. Тоді РСР Молдова дедалі більше почала орієнтуватися на зближення з Румунією, а Придністров’я було налаштоване прорадянськи. Це було протиставленням курсу Кишинева і водночас вагомою заявкою на рівноправне місце в оновленому Союзі.
Третя причина полягала в юридичних параметрах суверенітету. Слово «Радянська» вказувало, що основи влади базуються на Радах народних депутатів. Слово «Соціалістична» підкреслювало ідеологічну основу існуючого в СРСР ладу. А от «Молдавська» частково відображає етнічний склад та історичний зв’язок із молдавською спільнотою. Це було протиставленням кишинівській моделі державного устрою, яка позиціонувалася як румунська.
Відмова від зв’язку Придністров’я з СРСР була вимушеною. Союз зазнавав краху, все йшло до розпаду спільної федеративної держави. 25 серпня 1991 р. Верховна Рада ПМРСР уже ухвалила Декларацію про незалежність, 27 серпня того ж року незалежність проголосила Молдова. Радянська формула будівництва Придністров’я перестала відповідати реаліям. 2 вересня 1991 р. IV з’їзд депутатів усіх рівнів затвердив Конституцію, прапор і герб республіки. Починалася розбудова власної державності, для якої слово «соціалістична» у назві республіки по суті стало анахронізмом.
Перед перейменуванням депутати Верховної Ради звернулися до трудових колективів міст і районів із проханням запропонувати нову назву держави. Тодішній керівник законодавчого органу Григорій Маракуца повідомив колегам, що обговорювалися різні варіанти:
«Придністровська Молдавська Демократична Республіка», просто «Придністровська Республіка», пропонувалося зберегти і попередню назву. Проте переважна більшість придністровців, які брали участь в обговоренні, висловилася за «Придністровську Молдавську Республіку».
1 грудня 1991 р. нову назву молодої держави було затверджено за результатами проведеного референдуму: за незалежність ПМР проголосували 97,7 % учасників.
За спогадами колег, учасників тих бурхливих подій, виключення слів «Радянська» і «Соціалістична» з назви держави було непростим рішенням, адже 2 вересня 1990 р. республіку проголошували саме у складі СРСР, а цитата першого Президента Ігоря Смирнова «Ми з Союзу не виходили!» відображала настрої більшості придністровців.
Для багатьох зміна вивіски стала гіркою констатацією факту: Радянський Союз доживав останні тижні, Біловезькі угоди було підписано 8 грудня того ж року, тому зберігати в назві нової держави «радянське соціалістичне» походження було безглуздо. Змінивши ім’я республіки, придністровці ще раз всенародно підтвердили її сутність і долю.
